Будівництво. Відродження

Ми всі будуємо. Будуємо свої життя, свої долі, свої домівки… Ці слова, що прозвучали під час відкриття XXIX спеціалізованої виставки-ярмарку «Будівництво-2010. Садиба-2010. Мій дерев’яний будинок. Енергозбереження», можна сміливо назвати девізом заходу. Харківський Палац Спорту 21-24 травня вкотре зібрав під своїм дахом представників будівельної галузі країни. 
Виставка, організована Центром інформації і маркетингу «Євроконтакт» і Виставочним бюро «Ніка» за підтримки Харківської міської ради, Спілки підприємців та Споживспілки Харківської області, показала: попри кризу, яка в Україні чи не найбільше вдарила по будівництву, вітчизняна промисловість розвивається, активність виробників зростає.  

 

Себе показати
Охочих до участі виявилося чимало.

 
- На цю виставку приїхали близько 200 фірм, що представляють практично всі регіони України, - розповіла одна з організаторів заходу, директор Центру інформації і маркетингу «ЄвроКонтакт» Тамара Голуб. – Упевнена, виставка цікава всім: і пересічним громадянам, і будівельникам-професіоналам, адже презентовано багато новітніх технологій, цікавих напрацювань, інтер’єрних рішень. 

 

Цеглу й покрівлю, двері й вікна, бруківку й тротуарну плитку, металеві конструкцій й декоративні елементи демонстрували як новачки, так і добрі знайомі організаторів виставки.
Представник фірми «МирОКОН» - підприємства з виробництва метало-пластикових вікон - Сергій Бондаренко покладає на участь у виставці великі надії:

 

- На ринку ми з 2001 року, але зразки свої виставляємо вперше. Сподіваємося, що дебют буде вдалим, адже участь у виставці - це, так би мовити, закладення фундаменту для того, аби компанія рухалася ближче до свого споживача. 
Аналогічними сподіваннями поділився і представник виробника металевих конструкцій добре відомих Укрпошті, Укртелекому й Харківському метрополітену ВТО «Індекс», яке, до речі, було засновано 1943 року, Олег Кухарєв.

 

- Є серійна продукція, а є несерійна. Замовлення на особливі товари найчастіше можна отримати саме на виставках. Ми дуже сподіваємося на удачу. Зазвичай після таких заходів кількість клієнтів збільшується. Щоправда, багато залежить і від сезону.
Упевнена в нагальності участі й Аліна Кассель, менеджер компанії «Аллюр», що виробляє залізобетонні конструкції:

- Цього року ми вже втретє виставляємо свою продукцію. Наприклад, остання виставка, в якій брали участь, дала свої результати: з’явилася чимала кількість покупців. Конкурентів на ринку багато, тож показувати себе й рекламувати зайвим не є. 
Вбачає переваги у безпосередньому спілкуванні з потенційними клієнтами на таких заходах і Петро Ліхошест, представник підприємства «ХЛК Технології»:

 

- 7 років тому ми почали свою роботу з вікон і поступово перейшли до гідроізоляції. Продукція нерідко є незнайомою для споживачів. Участь у виставці завжди виправдана, адже саме на таких заходах є можливість познайомити клієнтів з новим товаром, розповісти про нього якомога краще. 

Нове. Енергозбереження
Цього року організатори вирішили розширити традиційну тематику виставки. З’явився новий напрям – енергозбереження. Тішить той факт, що відгукнулися на заклик приєднатися. Виявилося, що фірм, котрі спеціалізуються на енергозберігаючих технологіях, які нині є дуже актуальними, в Україні достатньо. Уже 12 років кабельними системами опалення займається ПП «Емперика», яке представляє торговельну марку DTVI групи компаній DANFOS – лідера в системі опалення і енергозбереження в світі, потужної структури, що має свої представництва практично в усіх куточках земної кулі. 

 

- Сьогодні це досить актуально, зважаючи на проблеми України з газом. Електроенергії ж у нас досить, і багато замовників переходять саме на електричне опалення. Ми представляємо більш побутовий сектор, хоча працюємо і з промисловцями: обігріваємо трубопроводи й покрівлі. На виставці ж хочеться побачити відвідувачів, котрим наша продукція цікава й котрі готові якщо не перейти, то хоча б зрозуміти принципи електричного опалення, - розповів директор підприємства Геннадій Пономаренко. 
Уже втретє за останні кілька місяців демонструють свою продукцію і представники НВП «Електродинаміка». В актуальності й затребуваності своєї продукції сумнівів не мають.

 

- Ми займаємося альтернативною енергетикою - від сонячних водонагрівальних систем до теплових насосів, фотоелектричних панелей і вітрогенераторів, - а також електромонтажними роботами будь-якої складності. Залежно від побажань замовників можемо встановити системи повністю для обігріву приміщень за рахунок енергії сонця, для отримання струму від енергії вітру. Також можемо здійснити обігрів чи охолодження будівель за рахунок енергії температури землі, запевнив Станіслав Милецький. - Що стосується вартості нашого обладнання, то людей, котрі можуть його собі поставити, окупність за 5-7 років не лякає. Це перспектива, це погляд у майбутнє. Газ дорожчає, всі ми це розуміємо. Якщо, наприклад, сьогодні система для будинку площею 120 квадратних метрів окупиться протягом 7 років, то якщо вартість газу зросте удвічі, термін скоротиться до 3 років. І далі за рахунок цієї системи відбуватиметься економія. Термін роботи обладнання 25 років, і 15 з них ми його обслуговуємо. 

Криза вчить працювати
Загалом, учасники виставки були налаштовані оптимістично. Принаймні, більшість із них упевнена, що тенденції до виходу зі стану колапсу намітилися і найстрашніше вже позаду. 

 

- Звичайно, сьогодні хочемо знайти нових клієнтів, зібрати якомога більше замовлень, говорить Павло Куликов, представник Фабрики натяжної стелі. - В основному після виставок їх стає більше, однак важливу роль відіграє саме сезон, його початок чи кінець. Сподіваємося, що ближче до осені з кризи почнемо виходити.
Менеджер ЗАТ Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод, що виробляє різноманітні металеві конструкції, зокрема будівельне риштування упевнена в швидкому одужанні економіки в цілому і галузі зокрема.

 

- Кризу відчули й дуже, - розповіла Галина Бреславець . - Однак поступово все налагоджується. Кількість замовлень на нашу продукцію вже зросла суттєво.
Є серед будівельників і такі, хто в кризі зміг знайти для себе користь. Вадим Батій, котрий презентував натяжну стелю Fran Group, переконаний, що труднощі лише допомагають досягти успіху.

 

- Звичайно, криза, як кажуть, підрубала. Але переваг від такого стану справ чимало, - говорить пан Батій. - Криза вчить людей працювати. Часи, коли рахувати кошти й ставитися до діла з усією віддачею було ні до чого, минули. Саме криза змусила нас і проводити аналіз ринку, і більше коштів вкладати у менеджмент. Якщо бути відвертим, раніше й на якість не надто «налягали»: конкурентів було менше, а виняткове положення на ринку дозволяло особливо якістю не перейматися. Зараз же значно зросла відповідальність за свою роботу. Працювати почали набагато краще, наполегливіше й ретельніше, адже кожний клієнт нині – на вагу золота. Криза змусила працювати на всі 100%. 

До співпраці ще далеко
Разом зі станом справ у будівельній галузі виставка дала змогу з’ясувати ще один важливий момент: державі та малому й середньому бізнесу досі так і не вдалося стати партнерами. Підприємці з десяти-, п’ятнадцятирічним досвідом на питання про підтримку з боку держави здебільшого відповідають саркастичними посмішками. Не те що допомоги не чекають, взагалі не надто хочуть мати з державою спільні проекти. Уже згадуваний вище Геннадій Пономаренко – директор ПП «Емперика» - жартує:
- У такій співпраці у виграші чомусь завжди держава. І завжди. Навіть було, що робили подарунок як благодійники, а в результаті мали від держави штрафи. Тому такого партнерства намагаємося уникати. Роботи достатньо, а зв’яжися з державою - матимеш більше проблем, ніж бізнесу. 
Погоджується з ним і начальник відділу продажу ТОВ «Промтех-Майстер» - виробника єврорубероїду, спеціальних будівельних сумішей - Сергій Лебединський:
- Маємо свій ринок збуту, тож необхідності працювати з державою немає. Тим більше, що платить вона, як правило, погано. 
Директор ПП «Квант Успіху», що вже 13 років представляє будівельні матеріали виробників Східної України, Сергій Заіка вважає, що однозначно відповісти на питання щодо плідності чи безрезультатності співпраці з державою неможливо. 
- Усе залежить від того, яка структура представляє державу. З одними працювати можна, з іншими не хочеться. Зазвичай, найголовніше - це оплата постачання. Безперечно, хочеться змін у багатьох напрямках: починаючи оподаткуванням і закінчуючи роботою контролюючих органів. Для розвитку підприємництва необхідно хоча б деяке спрощення, полегшення нашої діяльності. Щодо підтримки державою малого й середнього бізнесу, то її просто немає. Могло б ітися про реформу оподаткування, обліку, регулювання і контролювання роботи підприємців. Починати треба звідси. А так … Обіцяли підприємцям податкові канікули – вже ми їх не дочекаємося. Нехай не підтримують, аби не чіпали. 
Про те, як на ринку України працюється безпосередньо виробнику, розповів представник заводу матеріалів для покрівлі «Aquaizol» Андрій Толстенко:
- Минулого року ми відсвяткували 10 річницю створення нашого підприємства. Зазвичай у виставках беремо участь двічі навесні(березень, травень) і восени. Оскільки ми – виробники покрівлі, то для нас важливіші весняні виставки. Початок сезону, тож необхідно поспілкуватися з потенційними покупцями, дізнатися, що їм потрібно, й відреагувати належним чином. Сьогодні прийшли не з порожніми руками. Щодо сегменту бітумної черепиці розширили асортимент удвічі, не зважаючи на кризу. У сегменті рулонно-покрівельних матеріалів, те що цікавить нашу промисловість і ЖКГ, ціни ми трохи підняли, але асортимент зберегли, що теж - досягнення. Ще представляємо матеріал біотекстиль, який у Східній Україні виробляємо тільки ми. Що стосується підтримки вітчизняного виробника, то головне – аби не заважали. На мою думку, зміни у законодавстві не принесуть вирішення наших проблем і нагальними не є. Важливо, аби це законодавство правильно застосовувалося і виконувалося не вибірково, а постійно. І тоді, за таких умов, якщо працювати чесно, проблем виникати не буде. 

Державні закупівлі: і хочеться, і колеться
Знайшлися серед учасників виставки «Будівництво-2010. Садиба-2010. Мій дерев’яний будинок. Енергозбереження» й учасники державних закупівель. Як завжди, нарікання викликають великі обсяги документів, що їх треба підготувати, непрозорість закупівель і погана оплата за договором. Є підприємства, котрі принципово не беруть участь у закупівлях за державні кошти. Проте, наприклад, директор ПП «Квант Успіху» Сергій Заіка упевнений, що заради виграшу й суттєвих результатів можна й напружитися:

 
- Щодо сумнозвісних величезних пакетів документів, термінів складання та подання тендерної пропозиції, що зазвичай викликають нарікання, то, якщо цей тендер забезпечить тебе роботою на рік, думаю, ці незручності варті того, аби їх пройти. Нічого в цьому складного немає. Можна витратити на це і час, і сили. Зате, підготувавши пропозицію й вигравши тендер, будеш працювати й не треба шукати клієнтів. Останнім часом з держзакупівлями будматеріалів складно, адже довго не було бюджету. З державними підприємствами якщо й працювали, то це були невеличкі закупівлі, що не вимагали проведення тендерів. 
Дехто переконаний, що один з основних принципів закупівлі за державні кошти – економія грошей – може зашкодити, а то й становити небезпеку.

- У держзакупівлях участі не беремо абсолютно, - говорить представник заводу матеріалів для покрівлі «Aquaizol» Андрій Толстенко. - Не вважаємо це перспективним. Одна річ, коли люди знають, що їм потрібно і що в таких випадках використовується, тоді з ними можна працювати попри якісь проблеми з оплатою і якимись труднощами, врешті-решт, можна потерпіти. Набагато гірше, коли люди некомпетентні і хочуть вибрати дешевший матеріал. А уявіть, що цим дешевим матеріалом вони почнуть гідроізолювати міст чи станцію метро? Відповідальність же ми як постачальники несемо. Такі проблеми нам не потрібні.
Нерідко викликають нарікання й дії замовників. Дмитро Ратушняк - представник ТОВ «Центр дитячого та спортивного обладнання», яке займається безпосередньо виробництвом дитячих ігрових комплексів, а також спортивних елементів, зазначив, що це є найсерйознішою проблемою участі в тендерах.

 

- Нашими споживачами є великі дитячі заклади: школи, дитячі садки, спортивні комплекси. Працювати зараз нам легше, адже перевага надається вітчизняному виробнику. Часто беремо участь у тендерах. Не надто це проста справа, багато різних труднощів і тонкощів таких закупівель. Буває, виникають серйозні заборгованості держави перед нами. Наприклад, минулого року держава винна була нам близько 5 мільйонів гривень, хоча здебільшого все проходить без зволікань. Щодо складнощів торгів, то в основному – це величезна кількість різноманітних довідок, що їх треба надати. Замовник часто діє хитро: в тендерній документації прописуються технічні характеристики, притаманні певній продукції, постачити яку може певний учасник. Звісно, за таких умов змагатися не виходить. Це легше за все: прописати в ТД особливості, властиві продукції тільки одного виробника. Боротися з цим важко, адже все законно. Довести такий вид порушення нелегко, та й мета у нас інша – виграти тендер. Але подаємо до суду, намагаємося знайти справедливість. З таким неодноразово стикалися у Донецькій області. Однак відстояти своє право на виграш теж можна, якщо в тебе є вправні юристи. 

 

Дехто ж з учасників схиляється до загальноприйнятої думки про те, що чесно тендер не виграти. Вадим Батій, до речі, як зізнався сам, переможець кількох тендерів, сміється:
- Брати участь у державних закупівлях треба неодмінно. Нічого складного в цьому немає. Головне – ділитися, і тоді перемога буде за вами.