Мікроскопічні закупівлі лікарні ім. Гіршмана

Поряд із іншими медичними закладами міста Харкова на веб-порталі «Державні закупівлі» оголошення про проведення торгів Харківською міською клінічною лікарнею №14 ім. проф. Л.Л. Гіршмана зустрінеш не часто. Саме тому, коли лікарня вийшла на конкурс, медіа-вартовий не міг відмовити собі у задоволенні на власні очі побачити, як впораються із нелегким процесом у цьому закладі.
Професійні якості членів комітету з конкурсних торгів виявилися на висоті: і процедура була розпочата вчасно, і канцелярське приладдя, необхідне для «розтину» пропозицій виявилося на місці, і самі комітетники мало не випромінювали гостинність. Залишалося тільки диву даватися, чому до таких приязних людей не захотіли завітати представники учасників. Розкриття проводилося на межі можливостей, адже позмагатися за право надати медзакладу 2 мікроскопи для проведення мікрохірургічних офтальмологічних операцій зголосилися лише два підприємства з Харкова – рівно стільки, скільки потрібно, аби торги не закінчилися на цьому етапі. Голову комітету Світлану Нешлюбенко така ситуація здивувала:
— Для мене така кількість пропозицій стала неприємним сюрпризом, адже до процедури закупівлі ми здійснювали попередній моніторинг галузі і очікували на більшу зацікавленість з боку підприємств, які спеціалізуються на виготовленні мікроскопів. Навіть якщо порахувати, скільки примірників документації конкурсних торгів у нас взяли, то кількість учасників мала бути значно більшою. Та й у процесі підготовки пропозицій потенційні учасники зверталися до нас за вирішенням поточних питань. Чому ж не дійшли до цього проміжного фінішу – загадка. Такої невеликої кількості пропозицій ми ніяк не чекали. Наразі тільки можемо сподіватися, що хоча б ці дві складені без помилок і неточностей.
На процедурі розкриття недоліків у поданих пропозиціях члени комітету не виявили і обидва учасники тепер будуть чекати на детальне вивчення їхніх документів. А от медіа-вартового дещо збентежило оформлення пропозицій учасників. Справа в тому, що за чинним держзакупівельним законодавством пропозиція має бути подана в одному конверті, претенденти ж на перемогу «по старинці» розділили її на дві частини: комерційну і технічну. Особливо дивним це ставало на тлі того, що документація конкурсних торгів закладу була складена відповідно до вимог профільного закону і не містила помилкової інформації про «роздвоєне» подання. Учасники ж, ніби не змовляючись, припустилися однаковісінької помилки. На жаль, про причини такого упорядкування запитати не було в кого, адже представників учасників на процедурі не спостерігалося. Комітет же, вочевидь, через відсутність напрацьованої практики у сфері державних закупівель, на цей момент уваги не звернув взагалі. Про причини таких нечастих закупівель розповіла Світлана Нешлюбенко:
— У нас дуже гостро стоїть проблема фінансування. В останні роки ми практично не отримували коштів з бюджету, аби купити те, чого заклад дійсно потребує. Цього року - це ще щастя, заплановано хоча б мінімально покрити наші потреби. Кожного року ми звертаємо увагу, що медичне устаткування застаріле і потребує оновлення, проте кошти не з’являються. Цій закупівлі передувало три роки жаління на відсутність обладнання. Особливо гостро скрутне становище відчувається на тлі інших країн. Наші фахівці намагаються підвищувати свій професійний рівень, відвідують виставки, інші заходи медичного спрямування, і бачать, на якому рівні знаходиться закордонна медицина, які дійсно корисні розробки наразі існують. Про них ми, на жаль, можемо лише мріяти. І хоча наша лікарня знаходиться на непоганому рахунку, хотілося б виходити на набагато вищий рівень, хотілося б, щоб про нас говорили у медичному світі, і люди, які потребують кваліфікованої допомоги, про нас чули. Якщо закупівля пройде вдало і ми отримаємо ці мікроскопи, це суттєво підвищить якість операцій, що роблять фахівці нашого закладу, і дозволить вийти на якісно новий рівень хоча б у чомусь.
Звернула увагу голова комітету і на проблеми, пов’язані із застосуванням законодавства, що регулює державні закупівлі, на практиці:
— Звичайно, порівнювати попередні нормативно-правові акти і новий закон нам важко, адже, як уже згадувалося, ми практично не маємо практики його застосування. На перший погляд, особливих проблем із законом немає. Принаймні, так здавалося, коли ми проходили навчання, на це кошти нам виділили. Чотириденний мозковий штурм – і, начебто, закон проштудовано. Проте коли доходить до справи, повсякчас доводиться звертатися до тексту закону, вивуджувати з нього не помітні на перший погляд моменти. Сказати щоб дуже складно було – так ні. Але якби лише ми були задіяні у процесі держзакупівлі, то і грішити могли б лише на себе. А оскільки доводиться звертатися у Київ, то тут і виникають проблеми. Безперечно, мережа Інтернет суттєво полегшує «спілкування». А от коли справа доходить до телефонування – це в принципі не можливо: ані безупинне набирання номеру, ані встановлення автодозвону жодного разу не дали можливості поспілкуватися із представниками ВДЗ. Зверталися навіть до їх головного редактора. І лише поплакавшись, пожалівшись на те, що й ті крихти з бюджету не зможемо використати, нарешті отримали допомогу і все оприлюднили. Оце справді епопея. Що ж до інших слизьких моментів, то на них поки що не натрапляли, хоча розуміємо, що в будь-якому нормативно-правовому акті їх - хоч греблю гати. Тільки час на освоєння потрібен.
Та все-таки комітет з конкурсних торгів сподівається на краще. Попереду у них ще оцінка пропозицій, яка, вочевидь, надто складною не буде: максимальну кількість балів отримає найдешевша пропозиція. Проте ризик є, адже обидва учасники мають дійти до «оцінювання якості», в іншому випадку торги можуть не відбутися. А далі - біганина по колу…

Медіа-варта з Харкова