Державні підприємства: зароблені кошти – свої чи державні?

Однією з нагальних проблем українського сьогодення є система державних закупівель та управління державним майном. На шпальтах нашого видання неодноразово лунали нарікання на недосконалість конкурсних процедур та створення перепон на шляху розвитку державних підприємств. Мабуть, жодне державне підприємство, діяльність якого спрямована на отримання прибутку, не заперечувало б проти виведення поняття «обігові кошти підприємства» з тексту профільного держзакупівельного закону. 6 червня 2011 року Економічна рада, Українська спілка промисловців і підприємців та Головне контрольно-ревізійне управління України провели спільне засідання, аби обговорити ефективність системи державних закупівель, розглянути питання контролю за використанням та збереженням державних і комунальних ресурсів і виробити спільні пропозиції покращення ситуації в державному секторі економіки.
Свідченням нагальності проблем, що постають у сфері державних закупівель, управління державним майном, є зростаюча тенденція негативної практики незаконного та нецільового використання державних ресурсів. Про це розповіла заступник Голови Головного контрольно-ревізійного управління України Наталія Рубан.

• Нами більше 100 млн. грн. було збережено по аудиту, на 400 млн. грн. попереджено порушень держзакупівельного законодавства. Наразі можемо засвідчити, що ефективність управління у державному секторі набагато нижча, ніж у приватному. До 2007 року практично не здійснювалося нагляду за державним сектором, і лише з 2007 року окремими нормативно-правовими актами було встановлено нагляд та аналіз подій у державному секторі економіки. При цьому державні підприємства забезпечують приблизно третину наповнення бюджету, але враховуючи те, що значна частка державних підприємств знаходиться у стадії банкрутства або ліквідації, це наповнення відбувається за рахунок кількох основних великих платників. За 2010 рік підприємства державного сектору спрямували до бюджету податків та відрахувань на 40 млрд. грн.

• Було складено величезну кількість протоколів, більше сотні осіб притягнуто до відповідальності. Активними порушниками є залізниці України, на яких було зафіксовано численні порушення – від уникнення процедур закупівель до здійснення придбань за завищеними цінами. А це порушення на мільйони гривень. Ще один приклад – закупівля вагонів, де взагалі дійшло до абсурду: вони були придбані за цінами, вищими навіть за договірні, тобто договори укладені на 26 млн. грн., а закупівлю здійснено на набагато більшу суму. Збитки склали 7,5 млн., - наголошує Наталія Рубан.