.jpg){kind=logo}
ІСМА та новітні технології академічної мережі обміну даних
ІСМА – Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України, що сусідить із Інститутом монокристалів. Перша столиця рясніє такого роду закладами. Тому, щоб розібратися що і до чого, Медіа-варта вирушила назустріч невідомим науковим термінам.
У вестибюлі гостинно зустрів головний інженер ІСМА Анатолій Бородавка, за сумісництвом голова конкурсних торгів. По дорозі до місця призначення розкриття пропозицій конкурсних торгів медіа-вартові дізналися про співіснування на одній території двох наукових інститутів.
Комітет з конкурсних торгів був майже зібраний у кабінеті 402-а та чекав на початок розкриття пропозицій. На це ж сподівалася представниця Українсько-Російсько-Американського товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство «Спец» Салон «Спецвузавтоматика».
Комітет з конкурсних торгів зібрався «у повному комплекті», та процедура розкриття розпочалася. Усе відбувалося за сценарієм, прописаним профільним законом: чітко та обґрунтовано.
Пропозиції, які учасники надали комітету з конкурсних торгів для розгляду, вже чекали на своє урочисте розкриття. Їх було лише дві. Першою секретар комітету з конкурсних торгів Юлія Новгородова розкрила пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інфотехсервіс» (також достатньо відома назва серед магазинів комп’ютерів та комплектуючих). Апаратну систему надання сервісів високошвидкісного мережевого доступу до даних на швидкості до 10 G/сек ТОВ «НВП «Інфотехсервіс» запропонував «ісмовцям» за 173 738 гривень 16 копійок. Із документами, що вимагалися документацією конкурсних торгів, цей учасник упорався, претензій до комплектності пропозиції у комітету не виникло.
Юлія Новгородова наступною відкрила пропозицію «Спецвузавтоматики». Здається, цей комплект паперів відрізнявся від попереднього лише ціною – 172 975 гривень 14 копійок.
Взагалі за дійством було приємно спостерігати. Комітет та учасники на «відмінно» виконали свою роботу.
Крім того, Юлія Новгородова виявилася дуже приємною співрозмовницею. Щодо частоти проведення конкурсних торгів секретар комітету зазначила, що досвід вони мають чималий, проводять близько 20 торгів на рік. В основному вони присвячені закупівлям різноманітних реактивів.
Цікаво було дізнатися, чи слідкує комітет з конкурсних торгів ІСМА за оновленнями та змінами у держзакупівельному законодавстві та як сприймаються ними ці зміни.
- Із цими новаціями майже нічого не змінилося. Така ж сама паперова тяганина.
Дивним здавався той факт, що у комітету з конкурсних торгів ІСМА була можливість провести запит цінових пропозицій, натомість проведено відкриті торги.
- Це відбувається лише тому, що перевіряючи органи не завжди правильно реагують на вибір процедури замовником торгів. Тому аби не пояснювати свій вибір, ми вирішили завжди проводити тільки відкриті торги.
Наступне питання стосувалося процедури закупівлі – закупівля в одного учасника, для застосування якої у нових змінах до Закону України «Про здійснення державних закупівель» не потрібно жодних погоджень із Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Тому питання про те, чим же є закупівля в одного учасника - мрією або нагальною реальністю для замовника торгів - було доречним.
- Над цим слід замислитися, адже серед причин застосування даної процедури - відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин), що аж ніяк не може радувати нас як закупівельників. Хоча останнім часом розмислюємо над проведенням процедури закупівлі в одного учасника і за допомогою товарної біржі.
Що ж до перспективи запровадження в Україні електронних закупівель, за словами Юлії Новгородової, їх комітет не чекає від цього багато переваг або якогось полегшення роботи в цілому:
- Це гарно для Заходу, а те, що гарно там, для нашого комітету з конкурсних торгів - суцільні проблеми. І не важливо, що це добре на перший погляд: і швидко, і зручно. Ця процедура абсолютно позбавляє нас можливості в який-небудь спосіб перевірити товар перед його придбанням.
Поки що ж комітет з конкурсних торгів працює за чинним законодавством і купує усе необхідне для того, щоб академічна мережа повноцінно функціонувала та не давала збоїв.
Медіа-варта з Харкова
ІСМА – Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України, що сусідить із Інститутом монокристалів. Перша столиця рясніє такого роду закладами. Тому, щоб розібратися що і до чого, Медіа-варта вирушила назустріч невідомим науковим термінам.
У вестибюлі гостинно зустрів головний інженер ІСМА Анатолій Бородавка, за сумісництвом голова конкурсних торгів. По дорозі до місця призначення розкриття пропозицій конкурсних торгів медіа-вартові дізналися про співіснування на одній території двох наукових інститутів.
Комітет з конкурсних торгів був майже зібраний у кабінеті 402-а та чекав на початок розкриття пропозицій. На це ж сподівалася представниця Українсько-Російсько-Американського товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство «Спец» Салон «Спецвузавтоматика».
Комітет з конкурсних торгів зібрався «у повному комплекті», та процедура розкриття розпочалася. Усе відбувалося за сценарієм, прописаним профільним законом: чітко та обґрунтовано.
Пропозиції, які учасники надали комітету з конкурсних торгів для розгляду, вже чекали на своє урочисте розкриття. Їх було лише дві. Першою секретар комітету з конкурсних торгів Юлія Новгородова розкрила пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інфотехсервіс» (також достатньо відома назва серед магазинів комп’ютерів та комплектуючих). Апаратну систему надання сервісів високошвидкісного мережевого доступу до даних на швидкості до 10 G/сек ТОВ «НВП «Інфотехсервіс» запропонував «ісмовцям» за 173 738 гривень 16 копійок. Із документами, що вимагалися документацією конкурсних торгів, цей учасник упорався, претензій до комплектності пропозиції у комітету не виникло.
Юлія Новгородова наступною відкрила пропозицію «Спецвузавтоматики». Здається, цей комплект паперів відрізнявся від попереднього лише ціною – 172 975 гривень 14 копійок.
Взагалі за дійством було приємно спостерігати. Комітет та учасники на «відмінно» виконали свою роботу.
Крім того, Юлія Новгородова виявилася дуже приємною співрозмовницею. Щодо частоти проведення конкурсних торгів секретар комітету зазначила, що досвід вони мають чималий, проводять близько 20 торгів на рік. В основному вони присвячені закупівлям різноманітних реактивів.
Цікаво було дізнатися, чи слідкує комітет з конкурсних торгів ІСМА за оновленнями та змінами у держзакупівельному законодавстві та як сприймаються ними ці зміни.
- Із цими новаціями майже нічого не змінилося. Така ж сама паперова тяганина.
Дивним здавався той факт, що у комітету з конкурсних торгів ІСМА була можливість провести запит цінових пропозицій, натомість проведено відкриті торги.
- Це відбувається лише тому, що перевіряючи органи не завжди правильно реагують на вибір процедури замовником торгів. Тому аби не пояснювати свій вибір, ми вирішили завжди проводити тільки відкриті торги.
Наступне питання стосувалося процедури закупівлі – закупівля в одного учасника, для застосування якої у нових змінах до Закону України «Про здійснення державних закупівель» не потрібно жодних погоджень із Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Тому питання про те, чим же є закупівля в одного учасника - мрією або нагальною реальністю для замовника торгів - було доречним.
- Над цим слід замислитися, адже серед причин застосування даної процедури - відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин), що аж ніяк не може радувати нас як закупівельників. Хоча останнім часом розмислюємо над проведенням процедури закупівлі в одного учасника і за допомогою товарної біржі.
Що ж до перспективи запровадження в Україні електронних закупівель, за словами Юлії Новгородової, їх комітет не чекає від цього багато переваг або якогось полегшення роботи в цілому:
- Це гарно для Заходу, а те, що гарно там, для нашого комітету з конкурсних торгів - суцільні проблеми. І не важливо, що це добре на перший погляд: і швидко, і зручно. Ця процедура абсолютно позбавляє нас можливості в який-небудь спосіб перевірити товар перед його придбанням.
Поки що ж комітет з конкурсних торгів працює за чинним законодавством і купує усе необхідне для того, щоб академічна мережа повноцінно функціонувала та не давала збоїв.
Медіа-варта з Харкова