Математика скарг

Прийнятий влітку профільний держзакупівельний закон не лише перевів систему державних закупівель у правове поле, але й здійснив перерозподіл функцій між відомствами. Так, опікуватися закупівельними скаргами почав Антимонопольний комітет України. Звичайно, ця структура – не новачок у цій сфері, проте протягом кількох років від «послуг» АМКУ в регулюванні держзакупівель держава відмовлялася. Чи не втратили навичок фахівці-антимонопольники та яка ситуація склалася із оскарженням процедур закупівель? Пропонуємо вашій увазі скарги в цифрах.
Зауважимо, що перша інформація про рішення по скаргах за новим законом датована вереснем 2010 року. Через затримку із прийняттям підзаконних актів учасники держзакупівельного процесу були позбавлені можливості домогтися справедливості. Проте врешті-решт Кабінет Міністрів України видав постанову №773 від 28 липня 2010 «Про встановлення розміру плати за подання скарги відповідно до статті 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель». На з’ясування платіжних реквізитів було також витрачено час, але в результаті учасники торгів таки отримали право на оскарження.
Станом на 28 грудня 2010 року на офіційному сайті Антимонопольного комітету оприлюднено інформацію про прийняті рішення більше ніж по 130 скаргах (одразу зауважимо, що при аналізі бралися до уваги лише конкретні рішення по скаргах, а не прийняття їх до розгляду, а також використовувалися лише належним чином оформлені рішення). З кожним наступним місяцем активність органу оскарження набирає обертів. Якщо у вересні було прийнято рішення лише за однією скаргою, то у жовтні їхня кількість виросла до 13, у листопаді – до 42, у грудні – до 74.


Повну версію статті ви можете переглянути, здійснивши передплату електронної або друкованої версії ІБ «Редукціон».