Щодо набуття статусу замовника торгів (розпорядника державних коштів) у розумінні Закону України «Про здійснення державних закупівель» та інших нормат

Щодо набуття статусу замовника торгів (розпорядника державних коштів) у розумінні Закону України «Про здійснення державних закупівель» та інших нормативних актів

 
«Не маючи нічого, мати всьо»
К. Скрябін
 
Розпорядники державних коштів отримують їх (кошти) на підставі Закону України «Про Державний бюджет України» (рішення про місцевий бюджет), Бюджетного кодексу та Конституції України.
Відповіднодо ЗУ «Про здійснення державних закупівель» (далі - Закон) (ст.1, ч.1, п.10) замовники - розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в порядку, визначеному цим Законом. Ст.1, ч.1, п.27 представлено таке визначення розпорядника державних коштів - органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією (254к/96-ВР) та іншими актами законодавства України, а також установи чи організації, утворені у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів, а також підприємства та їх об'єднання.
Зрозуміло, що за відсутності відповідних бюджетних призначень (ст.2, п.1, ч.6 Бюджетного кодексу) та асигнувань (ст.2, п.1, ч.8 Бюджетного кодексу) особи не є розпорядниками державних коштів та не є замовниками відповідно до дефініції, зазначеної у ст.1, ч.1, п.10 Закону.
Постає питання: чи є дії осіб, визначених у ст.1, ч.1, п.10 Закону, правомірними у разі здійснення закупівлі до отримання ними бюджетних асигнувань та затвердження відповідних видатків? Можемо стверджувати, що такі дії не мають під собою жодного законодавчого підґрунтя, тож не можуть бути правомірними. Згідно з п.1 статті 47 Бюджетного кодексу, розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування відповідно до затвердженого розпису бюджету, що є підставою для затвердження кошторисів. Тобто до отримання бюджетних асигнувань розпорядники державних коштів (замовники торгів) не можуть скласти та затвердити кошториси, а за відсутності кошторисів немає підстав для взяття ними бюджетних зобов’язань (ст.2, п.1, ч.7 Бюджетного кодексу).

Повну версію статті ви можете переглянути, здійснивши передплату електронної або друкованої версії ІБ «Редукціон».