"Редукціон", №4, квітень
















Моніторинг державних закупівель Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, це



Кабміну відкрили нові можливості для стримування інфляції
На майбутній сесії Верховна Рада має намір розглянути проект закону «Про ціни і ціноутворення». Привід повернутися до документу, який уряд вніс до парламенту ще в грудні, досить вагомий: в середині січня глава держави реанімував Держінспекцію із контролю за цінами, призначивши її керівником луганського підприємця Олександра Кисельова. За допомогою депутатів президентська команда хоче наділити нову структуру значними повноваженнями, які дадуть Кабміну додатковий інструмент у боротьбі з інфляцією.
Епоха відродження
Цінова інспекція була ліквідована у березні минулого року у рамках адмінреформи. Тоді вважали, що в умовах ринкової економіки ця структура просто зайва. «Якщо не регулюються абсолютно усі ціни, об'єктивних критеріїв до встановлення державою цін на окремі товари немає.
Тобто ціни на бензин не регулюються, а ціни на продукти, до собівартості яких закладаються транспортні витрати, регулюються», - пояснює логіку влади старший аналітик з правових питань проекту IFC «Інвестиційний клімат в Україні» Сергій Глущенко. До того ж саме тоді інспекція опинилася в центрі корупційного скандалу: її глава Тетяна Рудь була затримана за підозрою в хабарництві. Пізніше суд визнав її винною і відправив за грати на п'ять років.
Без цінового наглядача влада змогла обходитися недовго. До кінця року економісти Світового банку прогнозують для України істотне прискорення інфляції - до 9,4% (з 4,6% за підсумками 2011 р.). Напередодні виборів стримування зростання цін стає для уряду особливо важливим.
Тому в грудні минулого року Кабмін вніс на розгляд парламенту законопроект «Про ціни і ціноутворення» (№9361), який пропонує знову відновити в системі органів виконавчої влади відомство, що здійснює нагляд над дотриманням регульованих державою цін і перешкоджає порушенням у сфері ціноутворення. Інспектора наділять правом проводити планові і позапланові перевірки торгових точок, що реалізовують товари за регульованими цінами.
За перевищення регульованих державою цін необґрунтовано отриману виручку вилучатимуть, а саме підприємство-порушника додатково оштрафують на 100% цієї виручки. Надання уповноваженим органам недостовірних відомостей в ході перевірки обійдеться в 1700 грн. штрафу, невиконання приписів інспектора – в 3400 грн.
Згідно з пропонованими змінами до Кодексу про адміністративні правопорушення клерки зможуть самостійно приймати рішення про накладення штрафів на посадовців підприємства, що не покоряються їх вимогам, у розмірі 510-850 грн.
Утім, повноваження цінової інспекції можуть виявитися набагато ширше, ніж контроль за цінами на соціальні продукти. Відповідно до законопроекту «Про ціни і ціноутворення» інспекція у своїй діяльності повинна керуватися Законом «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». За ним реалізація різних видів потенційно небезпечних товарів (від промислового устаткування до побутових приладів) контролюється різними органами ринкового нагляду.
Наприклад, у завдання держслужби контролю ліків входить перевірка безпеки медичного устаткування, Держархбудінспекції - якості будівельних матеріалів, Держатомрегулюваня - комплектуючих для атомних станцій і т. д. «Кожен орган ринкового нагляду перевіряє свій сегмент продукції на предмет відповідності технічним регламентам. Безпеку яких товарів перевірятиме Держцінінспекція - незрозуміло.
Можна припустити, що їй або передадуть частину функцій інших органів, або ж до сфери її компетенції віднесуть перевірку товарів, якість яких зараз не відстежують інші контролери», - зауважив у коментарі «ДС» Сергій Глущенко.
До роботи над згаданим законопроектом готові докласти руку і депутати, що активно цікавляться темою державних закупівель. На початку 2010 р. Мінекономіки вже намагалося вписати Держцінінспекцію в схему проведення держзакупівельних торгів. Тоді міністерство виступило з пропозицією закуповувати товари і послуги тільки за цінами, відповідними середньоринковим. Держінспекції відводилося почесне право визначати їх рівень, а також за окрему плату видавати довідки про відповідність пропонованих продавцями цін ринку.
Авторство цієї ідеї приписували одному з ідеологів сумнозвісної Тендерної палати депутатові Антону Яценку. Не виключено, що пан Яценко і його соратники спробують знову вплести Держцінінспекцію в схожу схему. Про це може свідчити той факт, що проект постанови про прийняття за основу законопроекту «Про ціни і ціноутворення» в сесійний зал вніс депутат Сергій Осика, що свого часу створював Тендерну палату разом з Антоном Яценком.
Цінний кадр
Очевидно, що керівництво такого перспективного органу добиралося особливо ретельно. Свій вибір глава держави зупинив на депутатові Луганської облради, членові постійної комісії з питань комунальної власності і використання природних ресурсів, «регіоналові» Олександрі Кисельові. Його стан ЗМІ оцінюють в $123 млн., що дозволяє панові Кисельову вважатися одним з найбагатіших людей Луганської області.
На початку підприємницької кар'єри бізнес-узи тісно зв'язували нинішнього головного цінового контролера з колишнім головою Луганською ОДА, а нині главою фракції Партії регіонів у парламенті Олександром Єфремовим. Ще в 1997 р. вони разом заснували ЗАТ «Фонд», а згодом - ЗАТ «Луганський енергетичний альянс». Обидві структури спеціалізувалися на постачаннях газу луганським підприємствам. З часом компанії обросли досить привабливими активами, отриманими у промислових підприємств за борги.
Так, наприклад, були відчужені два цехи із виробництва конвеєрної стрічки у ВАТ «Лисичанський завод гумотехнічних виробів», цех із переробки кам'яновугільної смоли Стахановського коксохімзаводу і комплекс із випуску ван Луганського емальзаводу.
2002 р. став поворотним в кар'єрі Олександра Володимировича: він очолив «дочку» НАК «Нафтогаз України» - «Газ України», яка на той момент була монопольним постачальником блакитного палива в країні. Не виключено, що призначенню пана Кисельова тоді допомогло знайомство з Юрієм Бойком, який також довгий час працював на великих луганських підприємствах. На той момент він був главою правління «Нафтогазу». При Олександрі Кисельові «Газу України» вдалося майже повністю очистити ринок блакитного палива від сірих імпортерів.
Земляки спрацьовували настільки добре, що вже в 2003 р. пан Кисельов стає заступником пана Бойка в «Нафтогазі». На цій посаді він пропрацював до приходу «помаранчевих», коли після відходу в Секретаріат Президента віце-спікера Олександра Зинченка Олександр Володимирович зайняв його місце за списком СДПУ(о).
Після завершення парламентської каденції пан Кисельов став главою Луганського обласного об'єднання працедавців. Злі язики подейкують, що приблизно в цей час у нього розладналися стосунки з Олександром Єфремовим. Не виключено, що через суперечку з бізнес-партнером нинішній глава Держцінінспекції свої активи поступово розпродав.
Якщо призначення Олександра Кисельова сталося за квотою «газової групи», то це цілком вписується в логіку дій уряду і Президента. По-перше, за наявності належних повноважень, він зможе урівноважити бурхливу діяльність Мінекономрозвитку і торгівлі, а також Антимонопольного комітету з приборкання інфляції. По-друге, багатий підприємницький досвід дозволить Олександру Володимировичу швидко зорієнтуватися в різноманітних цінових хитрощах торговців.
http://www.dsnews.ua/economy/art48192.html