Харківський метрополітен вводить нову систему плати за проїзд
12 мільйонів гривень за програмне забезпечення. Збиткове комунальне підприємство «Харківський метрополітен» заявляє про чергові інновації. Уже цією весною поземку перейде з жетонів на паперові квитки. Вони діятимуть тільки добу і купувати їх навіть з вечора не матиме сенсу. Загалом, таке оновлення обійдеться підземці в майже 30 мільйонів гривень. Але керівництво метро запевняє: витрачаються зараз, щоб потім економити.
Чергові нововведення Харківський метрополітен демонструє наочно. Прямо у залі для прес-конференцій - новий автомат, який видаватиме паперові квитки. Уже з весни цими папірцями замінять жетони. Квиток одноразовий, розповідають у комунальному підприємстві, і дійсний він тільки упродовж однієї доби після придбання. Така ж система працює і в Москві, і в Європі, запевняють у метрополітені. Жетони ж, за словами директора Михайла Карамшука, вже давно стали фінансовим тягарем.
Михайло Карамшук, директор КП «Харківський метрополітен»: «Один жетон - 68 копійок, практично щорічно метрополітен до мільйона жетонів виготовляв, помножте мільйон на 68 копійок, скільки виходить – 680 тисяч задоволення. Виготовлення жетонів, плюс обслуговування жетонів, жетонного господарства - це 25мільйонів гривень на рік. Запишіть цифру, 25 мільйонів гривень на рік».
При цьому пройшло тільки дещо більше двох років з того часу, як були встановлені нові автомати з продажу жетонів і нові турнікети, які тепер доведеться перепрограмувати. Тоді гендиректор компанії-виробника автоматів оцінив суму контракту приблизно в 11 мільйонів гривень.
Але вже сьогодні збиткове, за словами самих керівників, підприємство заявляє - ще 12 мільйонів гривень витратили на комп'ютерну програму для застосування паперових квитків, плюс майже 18 мільйонів коштуватиме переоснащення усіх станцій новою технікою. При цьому, за даними порталу Державних закупівель, участь у торгах на комп'ютерну програму приймала тільки одна фірма ТОВ «Пентафлоп». Як стверджує видання «Наші гроші», створена ця фірма була незадовго до самого конкурсу.
Юристи вважають: договір на суму в 12 мільйонів за програмне забезпечення питання повинне викликати не лише у простих громадян, а і у прокуратури.
Юрій Аксьонов, адвокатська контора «Кортіс»: «При цьому, виникає зокрема у мене питання про те, чому була проведена процедура і закупівля в одного учасника, це обґрунтовується тим, що нібито авторські права існують тільки в одного з учасників, який взяв участь у цьому конкурсі, але річ у тому, що прокуратурі слід було перевірити обґрунтованість ціни цього програмного забезпечення. І провести економічну експертизу на предмет того, коштувало воно стільки або не коштувало».
Але в комунальному підприємстві наполягають: 12 мільйонів - нормальна ціна. Адже завдяки цій програмі ніхто, навіть самі працівники метрополітену, не зможуть підробити квиток, неможливо буде і використати його двічі. А що стосується фірми, яка виграла конкурсні торги, і чому саме вона, Карамшук прямої відповіді не дає.
Михайло Карамшук, директор КП «Харківський метрополітен»: «Ви можете запропонувати і сказати, яка ціна - із задоволенням вислухаємо, будь ласка, я вам відповів. Так, є таке поняття, як один учасник, прийшли, запропонували свою програму, програму продивлялися.
Ось це залізо, як ми називаємо, або апарат з продажу жетонів і ті облаштування, які стоять в АКП, це ж не рішення двох трьох місяців, ви, напевно, розумієте, що коли ми оголосили програму, то вона була оголошена скрізь, а прийшла фірма, яка вже з цим працює, і працює не лише у нас, але і в країнах СНД, на жаль, інших немає, ну не прийшли. Ми запрошували усіх, але не прийшли, немає, нічого показати, поговорити - так.
Пришли, окрім них прийшли ще дві фірми, але пропозиції їх, які вони дали фінансові, звичайно, нас не влаштували і, звичайно, ми зупинилися на цій фірмі. Рівно так, як і з програмним забезпеченням».
Про тих, хто надав підземці це програмне забезпечення, відома тільки назва і адреса в Києві. Навіть у Інтернеті про серйозну фірму, яка продає програмне забезпечення на мільйонні суми, інформації практично немає. У пошукових системах назва «Пентафлоп» згадується виключно в матеріалах про Харківський метрополітен і мільйонний договір. Але в комунальному підприємстві запевняють: завдяки такій дорогій купівлі зможуть істотно заощадити на обслуговуванні жетонного господарства.
Правда, розміри цієї економії керівник метрополітену назвати не може. Зове на допомогу головного економіста.
Федір Поялков, головний економіст КП «Харківський метрополітен»: «Чисте обслуговування ось цього, ну може бути на рік три-чотири мільйони, п'ять, напишіть - до п'яти».
Харків'яни говорять: метрополітен, напевно, дуже багате підприємство. Якщо може собі дозволити так часто витрачати десятки мільйонів на нововведення, необхідність яких пасажирам не зовсім зрозуміла.
В'ячеслав Іванович: «Я думаю, що у наш час треба економніше витрачати гроші. Хтось з віце-прем'єрів сказав, що місцева влада могла і за свої гроші купити, сказав, що вони не такі бідні, щоб купувати за державні гроші такі дорогі лавки, могли подарувати місту».
Наталія: «Навіщо міняти те, що вже є, переробляти, по-моєму, ні до чого. А сенс якої переробки? Здається, важливіші насущні проблеми є, чим ось ці вводити нововведення доки».
Тетяна: «Зручно жетони. Я вважаю, що зручно жетони і картки».
Володимир: «Абсолютно безрозсудні витрати, тому що зараз ті, хто користується, вже звикли до нової системи і раціональна вона».
Наталія: «Усі звикли до жетонів, які є, і якщо вони ще не вийшли з ладу, навіщо зайвий раз витрачатися».
Але в метрополітені упевнені - витрачатися сенс є. Цю програму надалі використовують і на інших транспортних підприємствах Харкова. А керівництво підземки обіцяє - наступні декілька років нічого більше не купуватимуть.
http://atn.ua/newsread.php?id=74171




.gif)
.jpg)


