Необхідні нові підходи

Не перший рік наші колеги в Росії ведуть запеклі суперечки щодо ефективності чинного законодавства про здійснення державних закупівель. Під час роботи Форуму-виставки «Госзаказ-2012» чимало часу присвятили представники органів державної влади, уповноважених органів, державних змовників і підприємництва обговоренню необхідності якнайшвидшого внесення змін до сфери державних закупівель чи взагалі впровадження нової концепції Федеральної контрактної системи.
Про недолугість існуючих підходів і закупівельне майбутнє Російської Федерації «ІБ Редукціон» розповіла директор Інституту управління закупівлями й продажами ім. Соловйова НДУ ВШЕ, голова правління Міжрегіональної громадської організації «Гільдія вітчизняних фахівців з державного й муніципального замовлень» Ірина Кузнєцова. 
«ІБ Редукціон»: Пані Ірино, Федеральна контрактна система США існує з 1921 року. Усі етапи, які обговорюються під час пленарних засідань «Госзаказу-2012», – планування, прогнозування, розгляд ризиків, аналіз – усе це вже існує в американській практиці. У чому полягає відмінність систем двох країн, і чи не простіше буде взяти американську систему й адаптувати її до російських реалій?
Ірина Кузнєцова: Американська Федеральна контрактна система розроблялася, перш за все, для закупівлі дуже складних систем. Тобто їхня система виростала з оборонного й космічного комплексу й передбачала проектне управління закупівлями від початку й до кінця. Вона й зараз, в основному, базується на цьому. Закупівля ж стандартної продукції була централізована й здійснювалася одним закупівельником для всіх міністерств і відомств. Але, як виявилося, сама контрактна система США за ці роки зазнала дуже багатьох змін, і зараз закупівельники США самі розглядають питання закупівлі стандартної продукції, оскільки за обсягом і кількістю задіяних людей, споживачів, ця система навіть більш значуща, ніж менш видимі і більш ємні за коштами такі галузі, як оборонна й космічна. Тому закупівлі в публічному секторі саме для споживачів, для суспільства у них так само наразі зазнають динамічних змін. У нас ці закупівлі в контрактній російській системі складатимуть основну масу, оскільки закупівлі озброєння підпорядковуються іншому законові. І тому наша контрактна система регулюватиме цивільні закупівлі, основну масу продукції, якою ми, власне, задовольняємо потреби суспільства. І в цьому випадку варто розробити такі механізми, які, в першу чергу, забезпечували б основні соціальні потреби. Тому актуальною є націленість на результат, а не на процедуру, яка може звільнити від відповідальності й не привести до бажаного результату. Ось головна перестановка з одного постулату на інший. Мені здається, наразі це дуже важливо, дуже потрібно, дуже своєчасно. А щодо процедур, то це методологічне оснащення, їх може багато й різних. І в цьому сенсі ФКС РФ перебуває в тій же зоні і відповідальності, і просування, що й контрактні системи інших, більш розвинених в економічному плані країн. Тому вже зараз ми обмінюємося досвідом, американці дивляться, як це відбувається у нас, ми дивимося, як у них, вивчаємо досвід Великобританії, Німеччини, Франції. Але у нас у Росії є дуже красива палітра практик, накопичених у корпоративному секторі. Це нам і близько, і зрозуміло. Ось чому сьогодні багато виступають з доповідями представники державних корпорацій. Для них актуальне вибудовування системи закупівель, яка не упирається більшою мірою в державну таємницю, а дозволяє розвиватися галузі. Вони теж дозволяють змінювати закупівельні практики в кращий бік, і ми дивимося сьогодні на корпоративний сектор як на орієнтир, бо він навчився рахувати свої результати, свої гроші. Ми – державний сектор, – на жаль, поки навчилися рахувати свої гроші, а не результати.

Повну версію статті ви можете переглянути, здійснивши передплату електронної або друкованої версії ІБ «Редукціон».