Лабіринти електронних державних закупівель

Оскільки система державних закупівель в Україні планує опанувати електронний формат, виникає необхідність розглянути відповідний досвід, набутий в інших країнах. Практика впровадження електронних засобів у процес державних закупівель, які називають «електронні закупівлі», має багато спільних рис, а також певні відмінності у міжнародній практиці. Зокрема, із стратегічної точки зору важливо взяти до уваги та розглянути інформацію з якомога більшого числа різних джерел, ніж обмежуватися даними та досвідом однієї чи двох країн. У такий спосіб реформи в Україні тільки виграють від засвоєння та використання інформації з різноманітних джерел з урахуванням ситуації в Україні. Наша мета – зробити певний внесок у впровадження системи електронної закупівлі в Україні, побудованої з урахуванням досвіду якомога більшого числа функціонуючих систем.
Даний підхід допоможе владнати такі проблеми, як технічні складнощі, що виникають під час впровадження більш комплексних механізмів електронної закупівлі, як, наприклад, електронні зворотні аукціони (аукціони покупця); невідповідність та технічна несумісність з іншими системами (іноземними та вітчизняними) через недостатнє застосування спільних стандартів та неналежний рівень модернізації процесів; необхідність уникнення громіздких процедур та технічних вимог, які можуть гальмувати розробку та використання електронної закупівлі, потреба у застосуванні належних та надійних заходів безпеки; інертність з боку постачальника та закупівельної організації щодо впровадження електронної закупівлі (через такі фактори, як невпевненість у надійній безпеці системи та неможливість належним чином вирішити цю проблему під час впровадження системи).
Останнім часомспостерігається зростання темпів впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у процеси закупівельза допомогою комп’ютеризації та Інтернету. До того ж із нововведеннями спостерігається поліпшення рівнів економічності, ефективності проведення процедур закупівель, зростання рівня конкуренції, належне співвідношення ціни-якості, прозорість. Таким чином, електронна закупівля може бути ключовою складовою засобів електронного державного управління для встановлення демократичного, громадянського контролю суспільства над діями уряду, включаючи контроль над державними витратами.
Інші механізми електронної закупівлі, які можна запровадити у систему, включають електронні зворотні аукціони (ЕЗА), електронні каталоги, електронні торгові місця та системи, які іноді називають «електронні закупівлі», коли весь спектр діяльності закупівельного процесу, у тому числі розрахунки, відтворюється в електронному вигляді через зв’язки між закупівельною системою та системами фінансового управління.
         Крім того, необхідно зазначити, що деякі механізми електронної закупівлі створені спеціально для цієї системи, в той час як інші запозичені із загальної системи електронної комерції (електронні рахунки-фактури, електронні платіжні системи). Важливо усвідомити, що тією чи іншою мірою певний відсоток закупівельних процедур передбачатиме поєднання традиційних паперових елементів з елементами електронної закупівлі.
         Слід приділити увагу основним моментам у здійсненні електронної закупівлі. Адже вимога щодо реєстрації учасників може застосовуватися не тільки для постачальників, а й для закупівельних організацій, які бажають скористатися системою. Щодо характеру реєстрації постачальників, то її необов’язково прирівнювати до попереднього кваліфікаційного відбору. Враховуючи відкритість системи, реєстрація повинна бути простою безоплатною суто адміністративною формальністю, яка надає швидкий доступ зацікавленим постачальникам до інформації у системі. Оптимальним вважається підхід, коли постачальники реєструються для єдиного доступу, уникаючи складних реєстраційних вимог кожної окремої закупівельної організації.

Повну версію статті ви можете переглянути, здійснивши передплату електронної або друкованої версії ІБ «Редукціон».