Україна пробиває чергову хвіртку в Європу

Чимало змін відбулося у держзакупівельному житті України протягом цього літа. Спільнота сприйняла їх неоднозначно: частина закупівельників із полегшенням зітхнули і вийшли з-під дії профільного закону, інші ж – представники громадськості, вітчизняні і закордонні експерти – хапаються за голову і з жахом уявляють, які величезні грошові потоки відтепер виведуть у тінь і за цим ніхто не зможе прослідкувати. Європейці уже заявили про те, що подібна законотворчість може стати перепоною на шляху України до ЄС. 
Та все-таки поки що про ізоляцію нашої країни не йдеться, адже 01 червня 2012 року набула чинності угода про вільну торгівлю України з країнами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ).
До знакової події йшли кілька років. Переговори з питань підготовки документу розпочалися ще в квітні 2009 року, а завершилися вони підписанням відповідної угоди лише 24 червня 2011 року. Під завісу року минулого – 27 грудня 2011 – Президент Віктор Янукович підписав закон «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), який було прийнято Верховною Радою України 07 грудня 2011 року.

//ДОВІДКОВО
Європейська асоціація вільної торгівлі є зоною вільної торгівлі, яка об’єднує митні території чотирьох європейських країн, котрі не вступили до Європейського Союзу, зокрема, Республіки Ісландія, Князівства Ліхтенштейн, Королівства Норвегії та Швейцарської Конфедерації. Зона вільної торгівлі забезпечує країнам-членам режим вільної торгівлі товарами та послугами, а також гарантує вільний рух капіталів та фізичних осіб.
ЄАВТ була заснована 04 січня 1960 року у м. Стокгольм (Швеція) шляхом підписання Стокгольмської угоди про ЄАВТ. Основною метою діяльності ЄАВТ було створення підґрунтя для лібералізації торгівлі промисловими товарами, переробленою сільськогосподарською продукцією, рибою та морепродуктами між країнами-членами цієї міжнародної організації. З часу створення ЄАВТ встановила тісні торговельні відносини з ЄС та іншими країнами Центральної та Східної Європи, басейну Середземного моря, Азії, Північної та Південної Америки, Близького Сходу та Африки.
Три країни-члени ЄАВТ, зокрема, Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія входять до Європейського економічного простору (ЄЕП), угоду про створення якого було укладено у травні 1992 року. ЄЕП об’єднує ринки 27-и країн-членів ЄС та 3-х країн-членів ЄАВТ у спільний ринок обсягом близько 490 млн. споживачів, що робить його найбільшим регіональним інтеграційним об’єднанням у світі.
Заклопотані постійними змінами у законодавстві, що регулює державні закупівлі, українські закупівельники не надто жваво відреагували на цю подію, проте мали б. Останнім часом багато розмов точиться саме навколо питання виходу українських виробників зі своїми товарами на європейський ринок. Причому самі європейці не тільки не проти цього, а й намагаються шляхом проведення різноманітних семінарів та круглих столів допомогти українцям стати гідними учасниками закупівельних процесів на європейських теренах. Але за умови, що закупівельні ігрища відбуватимуться за цивілізованими правилами, а для цього потрібно докласти чимало зусиль.
Проте шкурка вичинки варта. Чому саме, спробуймо розібратися. По-перше, ЄАВТ існує вже достатньо багато років, тож йдеться про чималі обсяги напрацювань і велику практику роботи. За цей час більшість законодавчих недоліків або усунена взагалі, або видозмінена до непізнаваності і повернена на користь усім учасникам закупівельних процесів. Крім того, ЄАВТ посідає десяте місце у світі за обсягом товарів, що продаються, а також не останню позицію займає і в торгівлі послугами та прямих іноземних інвестиціях. Враховуючи скрутну ситуацію з інвестиціями в нашій країні, у європейців є чому повчитися.

Повну версію статті ви можете переглянути, здійснивши передплату електронної або друкованої версії ІБ «Редукціон».