Правовий захист у державних закупівлях Польщі

Забезпечення засобами правового захисту є надзвичайно важливим у співпраці держави й бізнесу, одним із аспектів якої є сфера державних закупівель. Ефективність і дієвість такої співпраці може бути забезпечена лише за умови паритетності сторін. 
З польською практикою відстоювання прав учасників торгів делегація МЕРТУ ознайомилася, відвідавши Орган оскарження в держзакупівлях - Національну апеляційну палату Республіки Польща.
 
А судді хто?
Національна апеляційна палата була утворена 2007 року. Наразі склад її нараховує 38 членів і за всю історію органу було розглянуто 2 800 апеляцій. НАП – квазісудовий орган при Офісі державних закупівель, котрий водночас є незалежним. Кандидат у члени НАП – людина не молодше 29 років (на момент подання заяви), котра здобула юридичну освіту і має відповідний досвід. Члени НАП обираються на конкурсній основі і призначаються пожиттєво постановою за підписом прем’єр-міністра країни. Підстави для звільнення з посади члена НАП чітко визначені в законі.
Як розповіла українським делегатам Голова НАП Клавдія Щитовська-Мазяш:
— Ще донедавна в законі, що регулює діяльність НАП – « Про засоби правового захисту» - містилося визначення «Національна апеляційна палата, що підпорядковується Голові Офісу державних закупівель». Після реформування НАП залишилася пов’язаною з ОДЗ лише тим, що не має свого адміністративного апарату, і її обслуговує адміністрація Офісу державних закупівель і, крім цього, кандидатура очільника й членів НАП подається Головою ОДЗ. Утім, сама процедура відбору і призначення регулюються підзаконним актом – постановою Ради Міністрів.
У своїй діяльності Національна апеляційна палата керується як національними, так і європейськими нормами:

• Законом від 29 січня 2004 р. «Право державних замовлень (закупівель)»;
• Розпорядженням Голови Ради Міністрів від 22 березня 2010 р. «Щодо регламенту провадження під час розгляду апеляцій»;
• Розпорядженням Голови Ради Міністрів від 15 березня 2010 р. «Щодо розміру, а також способу стягнення реєстраційного збору за апеляцію та видів витрат у апеляційному провадженні і способу їх відшкодування»;
• Директивою 89/665/EWGвід 21 грудня 1989 р., яка стосується координації процедур оскарження по відношенню до державних замовлень (закупівель) на будівельні роботи, постачання і послуги;
• Директивою 92/13/EWGвід 25 лютого 1992 р., яка стосується координації процедур оскарження по відношенню до державних замовлень (закупівель), що надаються суб’єктами публічно-корисного сектора (а саме, водного господарства, енергетики, транспорту і телекомунікації);
• Директивою 2007/66/WEапеляційною Європейського Парламенту і Ради від 11 грудня 2007 р., яка вносить зміни до директиви Ради 89/665/EWGі 92/13/EWGщодо покращення результативності процедур оскарження у галузі надання державних замовлень (закупівель).