Аналіз судової практики

Чи є межа між інформацією публічною та непублічною?
Ця проблема завжди була, є та, вірогідно, буде нагальною для нашої держави. І проблема ця доволі «болюча» та скандальна для українського суспільства. Тому, що у минулі роки завжди було лише для внутрішнього користування не легко стати публічним…
Питання надання чи не надання публічної інформації є настільки ж популярним у нашій державі, наскільки й конфліктним. Це й не дивно, оскільки тут стикаються інтереси як самих чиновників та держслужбовців, які не зацікавлені коли хтось лізе у їхні справи, й громадськості, чиїми грошима, власне, й розпоряджаються саме ті посадовці, які не люблять коли лізуть у їхні справи…
Часто ситуація виглядає доволі цікаво: щоб платник податків дізнався куди йдуть його гроші ,він повинен зробити офіційний запит на оприлюднення публічної інформації, але щоб отримати цю інформацію, треба довести що вона публічна.  І виникає наступна дилема: одні кажуть, що, оскільки підприємство є державним (тобто за народний кошт), то всі їх дані повинні бути публічними. Інші їм відповідають, що, так, підприємство державне, але, як і будь-яке підприємство, має право на комерційну таємницю, бо в них також можуть бути конкуренти або ж несумлінні партнери. Тож де саме та межа, де закінчується «інформація публічна» та починається «комерційна таємниця» державного підприємства?
 
 
Повну версію статті ви можете переглянути, здійснивши передплату електронної або друкованої версії ІБ «Редукціон».