.jpg){kind=logo}
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організаціїта інші суб’єкти сфери державних закупівель
Щодо надання методологічної допомоги
У зв’язку із набранням чинності наказів Мінекономрозвитку від 15.09.2014 № 1106 “Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель” (далі – Наказ № 1106) та від 16.09.2014 № 1112 “Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів щодо здійснення державних закупівель” (далі – Наказ № 1112), Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, якцентральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних закупівель, повідомляє.
Відповідно до пункту 3 Наказу № 1106 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Згідно з пунктом 4 Наказу № 1106 визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 922 “Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель”.
Поряд з цим звертаємо увагу замовників на те, щоНаказом № 1112 внесено низку змін до таких нормативно-правових актів:
- Типового положенняпро комітет з конкурсних торгів, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 916;
- Стандартної документаціїконкурсних торгів для процедури закупівлі - відкриті торги та Стандартної документації конкурсних торгів для процедури закупівлі - двоступеневі торги, затверджених наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 919;
- Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 921;
- Порядку здійснення моніторингу державних закупівель, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.10.2011 № 155;
- Переліку товарів і послуг, які можуть закуповуватися за рамковими угодами, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.04.2012 № 503;
- Особливостей укладення рамкових угод, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.04.2012 № 504.
При цьому повідомляємо, що Положення про комітет з конкурсних торгів замовників слід привести у відповідність з урахуванням змін, внесених Наказом № 1112.
Щодо заповнення форми річного плану закупівель/річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель та додатку до річного плану закупівель
Відповідно до статті 4 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (далі -Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, зміни до нього обов’язково безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал Уповноваженого органу) протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану або змін до нього. Річний план та зміни до нього також оприлюднюються замовником на власному веб-сайті або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів.
Таким чином, протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану або змін до нього замовникам необхідно направити їх Державному підприємству “Зовнішторгвидав України”, яке згідно з наказом Мінекономрозвитку від 25.06.2014 № 743 здійснює наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель.
Форму річного плану закупівель / річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель, та Інструкцію щодо її заповнення затверджено Наказом № 1106.
Так, згідно з пунктом 1 Інструкції річний план закупівель (далі - річний план) складається щодо закупівель, на які поширюється дія Закону або Закону України “Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності” (далі - Закон про особливості).
Річний план закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель, складається щодо закупівель, які здійснюються відповідно до частини першої статті 4 Закону про особливості.
Таким чином, річний план закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель, складається виключно суб’єктами, які є замовниками у розумінні Закону про особливості.
До річного плану включаються закупівлі, очікувана вартість яких:
без урахування податку на додану вартість (далі - ПДВ) дорівнює або більше сум, що зазначені в частині першій статті 2 Закону;
з урахуванням ПДВ не перевищує суми, що зазначена в частині першій статті 35 Закону, у разі планування процедури запиту цінових пропозицій;
з урахуванням ПДВ дорівнює або більше сум, що зазначені в частині третій статті 2 Закону про особливості.
Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі, та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі.
У разі якщо очікувана вартість предмета закупівлі без урахування ПДВ є меншою сум, зазначених у частині першій статті 2 Закону, такий предмет закупівлі відображається в додатку до річного плану, що є його невід’ємною частиною, який складається за формою річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель, та підписується уповноваженою особою замовника (головою комітету з конкурсних торгів або особою, яка виконує його обов'язки). Додаток до річного плану оприлюднюється замовником на власному веб-сайті або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів щокварталу.
Таким чином, по-перше, при заповненні річного плану у графі 3 “Очікувана вартість предмета закупівлі” замовником указується сума, яка фактично планується для закупівлі з урахуванням податків і зборів цифрами та словами, у разі якщо така сума без урахування ПДВ дорівнює або перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону. При цьому для суб’єктів, які є замовниками відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону про особливості указується сума, яка фактично планується для закупівлі з урахуванням податків і зборів цифрами та словами, якщо така сума з урахуванням податків і зборів перевищує межі, визначені у частині третій статті 2 Закону про особливості.
По-друге, звертаємо увагу, що у разі планування процедури запиту цінових пропозицій очікувана вартість розраховується з урахуванням ПДВ. Тобто, сума, яку фактично планує витратити замовник на закупівлю товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, що з урахуванням податків і зборів не повинна перевищувати 300 тисяч гривень.
При цьому зазначаємо, що інформація щодо очікуваної вартості предмета закупівлі є відкритою та підлягає оприлюдненню.
По-третє, до річного плану закупівель по формі річного плану, що здійснюються без проведення процедур закупівель складаєтьсясаме “Додаток до річного плану”, графи 4 та 5 якого не заповнюються, при цьому у графі 1 “Предмет закупівлі” необхідність у зазначенні показника десятого знака відповідного державного класифікатора відсутня, оскільки зазначена інформація указується виключно при закупівлях, які здійснюються у порядку, встановленому Законом.
При цьому замовник може складати “Додаток до річного плану” в цілому як на рік, так і поступово протягом року. У разі поступового планування або наявності змін (заплановано нові закупівлі тощо) “Додаток до річного плану” складається та оприлюднюється щокварталу, тобто у будь-який день кварталу, починаючи з початку року. У разі якщо змін щодо закупівель не відбувалось, необхідність у оприлюдненні “Додатку до річного плану” повторно протягом цього року відсутня.
Таким чином, “Додаток до річного плану” може бути складеним та оприлюдненим на початку року або оприлюднюватись у будь-який день кожного кварталу протягом року як окремі зміни так і “Додаток до річного плану” зі змінами.
Щодо зазначення найменування предмета закупівлі за показником десятого знака відповідного державного класифікатора за наявності
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 921 (далі – Порядок).
Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 20 і 27 частини першої статті 1 Закону та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання “категорія”) із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Оскільки форми документів у сфері державних закупівель згідно з Наказом № 1106 передбачають необхідність зазначення найменування предмета закупівлі із зазначенням у разі наявності показника десятого знака відповідного державного класифікатора, замовнику необхідно додатково вказувати показник десятого знака відповідного державного класифікатора виключно у разі його відповідності закуповуваному товару чи послузі.
Так, Державнийкласифікатор продукції та послуг ДК 016:2010містить розподіл секцій на розділи, групи, класи, категорії, підкатегорії, позиції, типи й підтипи, які позначено цифровими кодами. Цифрові коди на рівні десяти знаків призначено для докладності видів продукції та послуг з урахуванням особливостей економічної діяльності в Україні.
При цьому у Загальних положеннях Державногокласифікаторапродукції та послуг ДК 016:2010наведено схему загальної структури цифрових кодів для утворення класифікаційних угруповань та Приклад деталізації продукції з “розділу” до “підтипу”.
Таким чином, у разі наявності у Державномукласифікаторіпродукції та послуг ДК 016:2010цифрового коду на рівні десяти знаків (тобто відповідного закуповуваному предмету класифікаційного угруповання “підтип”) замовником у формах документів у сфері державних закупівель післязазначення показникап’ятого знака (класифікаційне угруповання “категорія”)та конкретної назви товару чи послугизазначається такий цифровий код.
При цьому наявність за показником десятого знака нулю (якщо такий показник дублює назву “підкатегорії” або “позиції”)або невідповідністьнаявного “підтипу” конкретному закуповуваному товару чи послузі не потребує відображення у формах документів у сфері державних закупівель.
Водночас показник десятого знака відповідного державного класифікатора не відображається і не переноситься у договір про закупівлю (за виключенням випадку визначення предмета закупівлі за лотами за показником десятого знаку).
Щодо повідомлення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися
Частиною третьою статті 30 Закону України “Про здійснення державних закупівель” від 01.06.2010 № 2289-VI (який визнаний таким, що втратив чинність відповідно до Закону) було встановлено, що повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, надсилається замовником Уповноваженому органу та усім учасникам протягом трьох робочих днів з дня прийняття замовником відповідного рішення та оприлюднюється відповідно до статті 10 цього Закону.
Згідно з частиною третьою статті 30 Закону повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, надсилається замовником усім учасникам протягом трьох робочих днів з дня прийняття замовником відповідного рішення.
Таким чином, Закономне передбачено оприлюднення повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися.При цьому дата прийняття рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися (якщо таке рішення було прийнято замовником), та його причина зазначається в оголошенні про результати процедури закупівлі, яке підлягає обов’язковому оприлюдненню на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 Закону.
Щодо звіту про виконання договору
Згідно з частиною першою статті 10 Закону замовник безоплатно подає для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме, зокрема звіт про виконання договору - протягом трьох робочих днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.
Відповідно до частини першої статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК Українизобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Ураховуючи викладене, звіт про виконання договору, укладеного за результатами процедури закупівлі, розпочатої з дня набрання чинності Закону (20.04.2014) подається для оприлюднення протягом трьох робочих днів з дня настання відповідної підстави, тобто виконання зобов’язань сторонами за договором про закупівлю в повному обсязі та закінчення строку дії такого договору або його розірвання.
Крім того, звіт про виконання договору замовники подають для оприлюднення з дня настання відповідної підстави після набрання чинності Наказу № 1106.
Щодо наказу Мінекономіки від 26.07.2010 № 919 “Про затвердження стандартної документації конкурсних торгів”та щодо повідомлення учасникам про результати процедури закупівлі
По-перше, наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 919 затверджено стандартну документацію конкурсних торгів. У колонці 2 пункту 1 розділу ІІІ стандартної документації конкурсних торгів встановлено вимоги щодо оформлення пропозиції конкурсних торгів, зокрема вимогу, що пропозиція конкурсних торгів подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника, прошита, пронумерована та скріплена печаткою* у запечатаному конверті. Усі сторінки пропозиції конкурсних торгів учасника процедури закупівлі повинні бути пронумеровані та містити підпис уповноваженої посадової особи учасника процедури закупівлі, а також відбитки печатки*.
При цьому Законом України від 15.04.2014 № 1206-VII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу”, який набрав чинності 30.10.2014, внесено зміни до частини першої статті 25 і частини третьої статті 36 Закону.
Так, відповідно до частини першої статті 25 Закону та частини третьої статті 36 Закону пропозиція конкурсних торгів або цінова пропозиція (у разі застосування процедури запиту цінових пропозицій) подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника, прошита, пронумерована та в запечатаному конверті.
Таким чином, усі сторінки пропозиції конкурсних торгів учасника процедури закупівлі повинні бути пронумеровані та містити підпис уповноваженої посадової особи учасника процедури закупівлі.
До того ж, згідно з наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 919 стандартна документація може бути створена у формі електронного документа відповідно до вимог Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”, а колонка 1 “Спосіб, місце та кінцевий строк подання пропозицій конкурсних торгів” розділу IV“Подання та розкриття пропозицій конкурсних торгів” містить спосіб подання пропозицій конкурсних торгів особисто, поштою або електронною поштою (у разі подання у формі електронного документа). Відповідна можливість передбачена і формою запиту цінових пропозицій, затвердженою Наказом № 1106.
Водночас звертаємо увагу, що частиною другою статті 12 Закону передбачена можливість здійснювати процедури закупівлі, визначені частиною першою цієї статті, із використанням електронних засобів. Особливості застосування електронних засобів під час здійснення процедур закупівлі визначаються Кабінетом Міністрів України.
При цьому на даний час особливості застосування електронних засобів під час здійснення процедур закупівлі Кабінетом Міністрів України не визначені, тому рекомендуємо замовникам довідково зазначати про відсутність можливості для подання пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) електронною поштою ( у формі електронного документа) для подальшого уникнення суперечностей щодо способу подання таких пропозицій учасниками.
По-друге, відповідно до пункту 1 Інструкції щодо заповнення форми повідомлення учасникам про результати процедури закупівлі, затвердженої Наказом № 1106, повідомлення надсилається всім учасникам, пропозиції яких було розкрито.
При цьому згідно з частиною другою статті 31 Закону замовник зобов’язаний протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про визначення переможця надіслати переможцю торгів повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, а всім учасникам - письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням найменування та місцезнаходження учасника-переможця, пропозицію конкурсних торгів якого визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки.
Ураховуючи викладене,звертаємоувагу суб’єктів сфери державних закупівель, що відповідно до пункту 2 розділу ХІ “Прикінцевіположення”Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Заступник директора департаменту державних
закупівель та державного замовлення Лілія ДУДНИК
Щодо надання методологічної допомоги
У зв’язку із набранням чинності наказів Мінекономрозвитку від 15.09.2014 № 1106 “Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель” (далі – Наказ № 1106) та від 16.09.2014 № 1112 “Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів щодо здійснення державних закупівель” (далі – Наказ № 1112), Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, якцентральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних закупівель, повідомляє.
Відповідно до пункту 3 Наказу № 1106 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Згідно з пунктом 4 Наказу № 1106 визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 922 “Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель”.
Поряд з цим звертаємо увагу замовників на те, щоНаказом № 1112 внесено низку змін до таких нормативно-правових актів:
- Типового положенняпро комітет з конкурсних торгів, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 916;
- Стандартної документаціїконкурсних торгів для процедури закупівлі - відкриті торги та Стандартної документації конкурсних торгів для процедури закупівлі - двоступеневі торги, затверджених наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 919;
- Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 921;
- Порядку здійснення моніторингу державних закупівель, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.10.2011 № 155;
- Переліку товарів і послуг, які можуть закуповуватися за рамковими угодами, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.04.2012 № 503;
- Особливостей укладення рамкових угод, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.04.2012 № 504.
При цьому повідомляємо, що Положення про комітет з конкурсних торгів замовників слід привести у відповідність з урахуванням змін, внесених Наказом № 1112.
Щодо заповнення форми річного плану закупівель/річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель та додатку до річного плану закупівель
Відповідно до статті 4 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (далі -Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, зміни до нього обов’язково безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал Уповноваженого органу) протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану або змін до нього. Річний план та зміни до нього також оприлюднюються замовником на власному веб-сайті або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів.
Таким чином, протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану або змін до нього замовникам необхідно направити їх Державному підприємству “Зовнішторгвидав України”, яке згідно з наказом Мінекономрозвитку від 25.06.2014 № 743 здійснює наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель.
Форму річного плану закупівель / річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель, та Інструкцію щодо її заповнення затверджено Наказом № 1106.
Так, згідно з пунктом 1 Інструкції річний план закупівель (далі - річний план) складається щодо закупівель, на які поширюється дія Закону або Закону України “Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності” (далі - Закон про особливості).
Річний план закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель, складається щодо закупівель, які здійснюються відповідно до частини першої статті 4 Закону про особливості.
Таким чином, річний план закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель, складається виключно суб’єктами, які є замовниками у розумінні Закону про особливості.
До річного плану включаються закупівлі, очікувана вартість яких:
без урахування податку на додану вартість (далі - ПДВ) дорівнює або більше сум, що зазначені в частині першій статті 2 Закону;
з урахуванням ПДВ не перевищує суми, що зазначена в частині першій статті 35 Закону, у разі планування процедури запиту цінових пропозицій;
з урахуванням ПДВ дорівнює або більше сум, що зазначені в частині третій статті 2 Закону про особливості.
Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі, та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі.
У разі якщо очікувана вартість предмета закупівлі без урахування ПДВ є меншою сум, зазначених у частині першій статті 2 Закону, такий предмет закупівлі відображається в додатку до річного плану, що є його невід’ємною частиною, який складається за формою річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель, та підписується уповноваженою особою замовника (головою комітету з конкурсних торгів або особою, яка виконує його обов'язки). Додаток до річного плану оприлюднюється замовником на власному веб-сайті або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів щокварталу.
Таким чином, по-перше, при заповненні річного плану у графі 3 “Очікувана вартість предмета закупівлі” замовником указується сума, яка фактично планується для закупівлі з урахуванням податків і зборів цифрами та словами, у разі якщо така сума без урахування ПДВ дорівнює або перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону. При цьому для суб’єктів, які є замовниками відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону про особливості указується сума, яка фактично планується для закупівлі з урахуванням податків і зборів цифрами та словами, якщо така сума з урахуванням податків і зборів перевищує межі, визначені у частині третій статті 2 Закону про особливості.
По-друге, звертаємо увагу, що у разі планування процедури запиту цінових пропозицій очікувана вартість розраховується з урахуванням ПДВ. Тобто, сума, яку фактично планує витратити замовник на закупівлю товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, що з урахуванням податків і зборів не повинна перевищувати 300 тисяч гривень.
При цьому зазначаємо, що інформація щодо очікуваної вартості предмета закупівлі є відкритою та підлягає оприлюдненню.
По-третє, до річного плану закупівель по формі річного плану, що здійснюються без проведення процедур закупівель складаєтьсясаме “Додаток до річного плану”, графи 4 та 5 якого не заповнюються, при цьому у графі 1 “Предмет закупівлі” необхідність у зазначенні показника десятого знака відповідного державного класифікатора відсутня, оскільки зазначена інформація указується виключно при закупівлях, які здійснюються у порядку, встановленому Законом.
При цьому замовник може складати “Додаток до річного плану” в цілому як на рік, так і поступово протягом року. У разі поступового планування або наявності змін (заплановано нові закупівлі тощо) “Додаток до річного плану” складається та оприлюднюється щокварталу, тобто у будь-який день кварталу, починаючи з початку року. У разі якщо змін щодо закупівель не відбувалось, необхідність у оприлюдненні “Додатку до річного плану” повторно протягом цього року відсутня.
Таким чином, “Додаток до річного плану” може бути складеним та оприлюдненим на початку року або оприлюднюватись у будь-який день кожного кварталу протягом року як окремі зміни так і “Додаток до річного плану” зі змінами.
Щодо зазначення найменування предмета закупівлі за показником десятого знака відповідного державного класифікатора за наявності
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 921 (далі – Порядок).
Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 20 і 27 частини першої статті 1 Закону та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання “категорія”) із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Оскільки форми документів у сфері державних закупівель згідно з Наказом № 1106 передбачають необхідність зазначення найменування предмета закупівлі із зазначенням у разі наявності показника десятого знака відповідного державного класифікатора, замовнику необхідно додатково вказувати показник десятого знака відповідного державного класифікатора виключно у разі його відповідності закуповуваному товару чи послузі.
Так, Державнийкласифікатор продукції та послуг ДК 016:2010містить розподіл секцій на розділи, групи, класи, категорії, підкатегорії, позиції, типи й підтипи, які позначено цифровими кодами. Цифрові коди на рівні десяти знаків призначено для докладності видів продукції та послуг з урахуванням особливостей економічної діяльності в Україні.
При цьому у Загальних положеннях Державногокласифікаторапродукції та послуг ДК 016:2010наведено схему загальної структури цифрових кодів для утворення класифікаційних угруповань та Приклад деталізації продукції з “розділу” до “підтипу”.
Таким чином, у разі наявності у Державномукласифікаторіпродукції та послуг ДК 016:2010цифрового коду на рівні десяти знаків (тобто відповідного закуповуваному предмету класифікаційного угруповання “підтип”) замовником у формах документів у сфері державних закупівель післязазначення показникап’ятого знака (класифікаційне угруповання “категорія”)та конкретної назви товару чи послугизазначається такий цифровий код.
При цьому наявність за показником десятого знака нулю (якщо такий показник дублює назву “підкатегорії” або “позиції”)або невідповідністьнаявного “підтипу” конкретному закуповуваному товару чи послузі не потребує відображення у формах документів у сфері державних закупівель.
Водночас показник десятого знака відповідного державного класифікатора не відображається і не переноситься у договір про закупівлю (за виключенням випадку визначення предмета закупівлі за лотами за показником десятого знаку).
Щодо повідомлення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися
Частиною третьою статті 30 Закону України “Про здійснення державних закупівель” від 01.06.2010 № 2289-VI (який визнаний таким, що втратив чинність відповідно до Закону) було встановлено, що повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, надсилається замовником Уповноваженому органу та усім учасникам протягом трьох робочих днів з дня прийняття замовником відповідного рішення та оприлюднюється відповідно до статті 10 цього Закону.
Згідно з частиною третьою статті 30 Закону повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, надсилається замовником усім учасникам протягом трьох робочих днів з дня прийняття замовником відповідного рішення.
Таким чином, Закономне передбачено оприлюднення повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися.При цьому дата прийняття рішення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися (якщо таке рішення було прийнято замовником), та його причина зазначається в оголошенні про результати процедури закупівлі, яке підлягає обов’язковому оприлюдненню на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 Закону.
Щодо звіту про виконання договору
Згідно з частиною першою статті 10 Закону замовник безоплатно подає для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме, зокрема звіт про виконання договору - протягом трьох робочих днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.
Відповідно до частини першої статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК Українизобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Ураховуючи викладене, звіт про виконання договору, укладеного за результатами процедури закупівлі, розпочатої з дня набрання чинності Закону (20.04.2014) подається для оприлюднення протягом трьох робочих днів з дня настання відповідної підстави, тобто виконання зобов’язань сторонами за договором про закупівлю в повному обсязі та закінчення строку дії такого договору або його розірвання.
Крім того, звіт про виконання договору замовники подають для оприлюднення з дня настання відповідної підстави після набрання чинності Наказу № 1106.
Щодо наказу Мінекономіки від 26.07.2010 № 919 “Про затвердження стандартної документації конкурсних торгів”та щодо повідомлення учасникам про результати процедури закупівлі
По-перше, наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 919 затверджено стандартну документацію конкурсних торгів. У колонці 2 пункту 1 розділу ІІІ стандартної документації конкурсних торгів встановлено вимоги щодо оформлення пропозиції конкурсних торгів, зокрема вимогу, що пропозиція конкурсних торгів подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника, прошита, пронумерована та скріплена печаткою* у запечатаному конверті. Усі сторінки пропозиції конкурсних торгів учасника процедури закупівлі повинні бути пронумеровані та містити підпис уповноваженої посадової особи учасника процедури закупівлі, а також відбитки печатки*.
При цьому Законом України від 15.04.2014 № 1206-VII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу”, який набрав чинності 30.10.2014, внесено зміни до частини першої статті 25 і частини третьої статті 36 Закону.
Так, відповідно до частини першої статті 25 Закону та частини третьої статті 36 Закону пропозиція конкурсних торгів або цінова пропозиція (у разі застосування процедури запиту цінових пропозицій) подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника, прошита, пронумерована та в запечатаному конверті.
Таким чином, усі сторінки пропозиції конкурсних торгів учасника процедури закупівлі повинні бути пронумеровані та містити підпис уповноваженої посадової особи учасника процедури закупівлі.
До того ж, згідно з наказом Мінекономіки від 26.07.2010 № 919 стандартна документація може бути створена у формі електронного документа відповідно до вимог Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”, а колонка 1 “Спосіб, місце та кінцевий строк подання пропозицій конкурсних торгів” розділу IV“Подання та розкриття пропозицій конкурсних торгів” містить спосіб подання пропозицій конкурсних торгів особисто, поштою або електронною поштою (у разі подання у формі електронного документа). Відповідна можливість передбачена і формою запиту цінових пропозицій, затвердженою Наказом № 1106.
Водночас звертаємо увагу, що частиною другою статті 12 Закону передбачена можливість здійснювати процедури закупівлі, визначені частиною першою цієї статті, із використанням електронних засобів. Особливості застосування електронних засобів під час здійснення процедур закупівлі визначаються Кабінетом Міністрів України.
При цьому на даний час особливості застосування електронних засобів під час здійснення процедур закупівлі Кабінетом Міністрів України не визначені, тому рекомендуємо замовникам довідково зазначати про відсутність можливості для подання пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) електронною поштою ( у формі електронного документа) для подальшого уникнення суперечностей щодо способу подання таких пропозицій учасниками.
По-друге, відповідно до пункту 1 Інструкції щодо заповнення форми повідомлення учасникам про результати процедури закупівлі, затвердженої Наказом № 1106, повідомлення надсилається всім учасникам, пропозиції яких було розкрито.
При цьому згідно з частиною другою статті 31 Закону замовник зобов’язаний протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про визначення переможця надіслати переможцю торгів повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, а всім учасникам - письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням найменування та місцезнаходження учасника-переможця, пропозицію конкурсних торгів якого визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки.
Ураховуючи викладене,звертаємоувагу суб’єктів сфери державних закупівель, що відповідно до пункту 2 розділу ХІ “Прикінцевіположення”Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Заступник директора департаменту державних
закупівель та державного замовлення Лілія ДУДНИК