Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року
Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року


 



 


Чи готова Україна до запровадження електронних державних закупівель



Учора, 18 квітня, у Господарському суді Рівненської області відбулося друге засідання по справі  ТОВ «Укрбудреммонтаж інжиніринг» проти Департаменту з питань будівництва і архітектури Рівненської ОДА через  державну закупівлю на 7 мільйонів  614 тисяч гривень. Наступне засідання буде 10 травня. Вчора ж суддя Наталія Політика перевищувала свої повноваження, вимагаючи від журналістки «Четвертої влади» попереднього узгодженння із нею задля здійснення аудіозапису.
 
Нагадаємо, адвокатом «Укрбудреммонтаж інжиніринг» свого часу був перший заступник голови Рівненської ОДА Юрій Приварський, а власником до серпня 2011 року начальник господарської групи управління освіти і науки ОДА, племінник заступниці мера Рівного Галини Кульчинської Гордій Гордійчук. Суд переносять вже вдруге, оскільки на перше засіданя не з`явився представник департаменту, на друге – представник фірми.
 
Суддя вигадала собі повноваження
На початку засідання суддя Наталія Політика зробила зауваження журналістці «Четвертої влади», оскільки та без попередніх домовленостей здійснювала аудіозапис засідання.
 
Риторика судді зводилась до того, що журналістка мала для початку повідомити суд про намір здійснювати аудіозйомку і лише з дозволу судді почати аудіозапис. Наталія Політика також додала, що за таку поведінку може вигнати журналістку із зали, почала тривалу дискусію на цю тему. Хоча у всіх видах судових процесів є можливою фіксація без дозволу суду на портативні аудіотехнічні засоби.
Юрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін прозповідає, що стаття 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виписана, з точку зору юридичної техніки, погано. Через що виникає плутанина і конфлікти між представниками ЗМІ, іншими особами, які хочуть використовувати техніку та суддями.
– По-перше, немає визначення, яка техніка є «портативною». В деяких випадках, журналісти навіть приносили паспорт на камеру і показували (якщо там є такі зазначення), що вона визнається згідно технічних показників – портативною, – каже Олександр Бурмагін, – По-друге, правило щодо можливості використання портативної техніки без узгодження із судом закінчується «з урахуванням обмежень, установлених законом».
 
Юрист каже, через таку оговорку до регулювання питання щодо використання техніки підключаються всі правила проведення відповідних процесів в судах, які прописано у процесуальних кодексах. Мова про цивільно-процесуальний кодекс (ЦПК) згідно якого слухаються цивільні справи, кримінально-процесуальний кодекс (КПК), кодекс адмінінстративного судочинства України (КАС), Кодекс України про адміністративні правопорушення, Господарський процесуальний кодекс України.
За словами Олександра, Господарський процесуальний кодекс України, який передбачає  «правила проведення» судового процесу, розгляду справ в господарських судах України, є старим, радянським нормативно-правовим актом, в якому, на відміну від нових ЦПК, КПК та КАС,не передбачено обмежень щодо використання техніки в судовому процесі.
– Якщо в «нових» процесуальних кодексах є окремі статті, які передбачають порядок отримання ухвали суду з цього питання, то в цих – нічого. Відповідно, стаття 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» саме в господарському процесі відсилає «в нікуди», до обмежень, яких не існує. І, якщо врахувати норми ч.2 ст.19 Конституції України згідно яких суддя, як і кожен посадовець зобов`язаний діяти виключно в спосіб, передбачений законом, в господарських процесах суддя фактично немає повноважень вирішувати це питання взагалі. Стаття 11 дозволяє використовувати портативну техніку, обмеження (спеціальні правила) мають бути в законі, а в законі їх немає. Крапка, – говорить юрист.
Олександр розповідає що, суддя, який вигадує собі повноваження, фактично виходить за їх межі. У випадках із журналістами – ще й втручається у реалізацію їх професійних прав. За його словами, такі дії судді можуть бути предметом розгляду Вищої кваліфікаційної комісіі суддів України або Вищої ради юстиції (залежно від рівня суду, місцевий, апеляційний, вищий), які можуть накласти дисциплінарне стягнення на суддю:
– Також, формально, в таких діях будь-якого посадовця є ознаки злочину передбаченого ст.171 КК України (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів), – говорить юрист.
Поспілкувавшись із юристом, ми зателефонували до Господарського суду у Рівненській області, щоб з`ясувати, чому суддя Наталія Політика «вигадала» свої повноваження.
 
Помічниця голови суду Наталія Вакульська пообіцяла домовитись про розмову. Однак, поспілкувавшись з суддею, помічниця повідомила, що та не хоче розмовляти по телефону, а журналістка може прийти у суд і там взяти коментар.
 
Нагадаємо, що Наталія Політика стала суддею у середині 2013 року.  Вона приїхала працювати на Рівненщину із міста Ківерці Волинської області. Її батько Адам Політика очолює тамтешню районну організацію Комуністичної партії України.
 джерело: http://4vlada.com/rivne/48276