Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року
Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року


 



 


Чи готова Україна до запровадження електронних державних закупівель



Реформа системи державних закупівель стала однією з головних перемог за останні роки. Здійснювати закупівлі "прозоро" за нашим прикладом уже хочуть кілька країн світу, а в травні українська система отримала світове визнання у вигляді нагороди World Procurement Awards 2016 у номінації публічних закупівель. Однак, у нашій країні ще багато підприємців, які сумніваються в доцільності участі в держзакупівлях. Представники органів виконавчої влади, з яких 1 квітня 2016 року зобов'язали здійснювати закупівлі виключно через Систему електронних публічних закупівель, поступово звикають до нововведення. Як відрізняється залученість в участь у держтендерах обох сторін у різних регіонах країни? Які області в рамках регіону займають найбільш активну позицію в першому півріччі 2016 року? Експерти найбільшою з майданчиків системи ProZorro - Zakupki.Prom.ua спільно з Fakty.ictv.ua у рамках спецпроекту "Prozorra Україна" проаналізують регіональні особливості проведення державних закупівель в нашій країні. Першим регіоном спецпроекту став південь: Миколаївська, Херсонська і Одеська області. Серед 524 організаторів тендерів у регіоні виділяється один, на частку якого припадає третина від усіх оголошених тендерів, - це Міністерство інфраструктури України. Крім нього, до першої п'ятірки організаторів з часткою 1-2,5% увійшли Міністерство енергетики та вугільної промисловості, Військова академія (р. Одеса), Одеська та Миколаївська обласні клінічні лікарні. У динаміці оголошення тендерів пік припав на березень - останній "пробний місяць" перед обов'язковим перекладом держзакупівель в електронний вигляд для органів виконавчої влади та держмонополій. Очевидно, обидві сторони торгів готувалися до майбутніх змін і вчилися продавати і закуповуватися "прозоро". У квітні пішов незначний спад активності організаторів тендерів, проте в травні і червні знову почалося зростання кількості оголошених торгів, зокрема, в Одеській і Миколаївській областях. В цілому, за перше півріччя 2016 року, якщо порівнювати перший і останній місяць обраного періоду, в Миколаївській області кількість оголошених тендерів зросло у 5,5 рази, в Одеській - в 4,3 рази, а в Херсонській - у 10 разів. Читайте: Як купити арештоване майно: розвінчуваємо 10 міфів про справжній конфіскат За кількістю оголошених в регіоні тендерів лідирує Одеська область із часткою в 49%. Трохи відстає від Одеської Миколаївська область, на яку припало 40% оголошених тендерів, і лише трохи більше 10% дісталося Херсонській області. Однак, у грошовому еквіваленті ситуація значно відрізняється: фз заявленої очікуваної вартості тендерів у 1,387 млрд грн - більше 1 млрд дісталося Одеській області, 0,25 млрд грн - Миколаївській області, і близько 125 млн грн - Херсонській. Таким чином, Одеська область за очікуваною вартістю тендерів залишила далеко позаду своїх південних сусідів, проте за кількістю оголошених тендерів лише на 9% обігнала Миколаївську область. Це говорить про високий потенціал останньої, оскільки в цій області (навіть при відносно невеликому значенні очікуваної вартості) може бути досить великий асортимент товарів, що закуповуються, що може залучити виробників і продавців із різних сфер діяльності.  Конкуренція і попит У закупівлях, що відбулися, середня кількість пропозицій в одному тендері - 2,77. Однак цікаво те, що у 40% завершених закупівель брала участь лише одна компанія, тобто конкуренція відсутня. Виходить, що при виконанні всіх умов тендеру, вона була приречена на успіх. Слід зазначити, що лише п'ята частина торгів була висококонкурентною (з чотирма і більше учасниками). Найбільш цікавими для постачальників були закупівлі з очікуваною вартістю 10-50 тис. грн - у них прийшли в середньому 2,81 учасника. А ось "дорожчі" тендери з плановою вартістю у 100-250 тис. грн виявилися менш затребуваними (в середньому 2,37 учасника на тендер). При цьому найпопулярнішим товаром, який закуповували державні установи в першому півріччі 2016 року, за даними Zakupki.Prom.ua, були продукти харчування, обігнавши інші товарні групи в рази: Ці категорії говорять про те, які товари в першу чергу перспективні для збуту через систему електронних закупівель. Однак є низка товарів, які з тих чи інших причин у держави так і не вийшло придбати. Серед таких найбільше конструкцій і конструкційних матеріалів (222 тендеру), продуктів харчування і напоїв (206 тендерів), а також медичного обладнання, фармацевтичної продукції та засобів гігієни (137 тендерів). Показово, що ці три товарні категорії присутні і в рейтингу завершених закупівель. Це говорить про те, що попит державних установ на ці товари високий, однак пропозицій від постачальників може вистачити не на всі оголошені тендери. Одним із головних досягнень роботи системи ProZorro є і можливість заощадити в процесі закупівель. Цікаво, що в першій половині 2016 року з 180 млн грн загальної економії по регіону більше половини суми - 95 млн грн - було зекономлено на трьох категоріях. Зокрема, на закупівлі транспортного обладнання та аксесуарів - 43,7 млн грн. економії, на промисловій техніці - 35,7 млн, на електротехнічному обладнанні - 15,8 млн. Південний регіон довів, що система електронних публічних закупівель набирає обертів. І додатковий поштовх для її розвитку буде вже дуже скоро: з 1 серпня здійснення закупівель через ProZorro стане обов'язковим для всіх державних закупівельників, а не тільки для органів виконавчої влади та держмонополій. Тому у підприємців ще є час, щоб оцінити свої можливості, перспективи і спробувати взяти участь у державних закупівлях, а держустановам, які раніше не брали участі в електронних торгах - навчитися це робити з максимальною економією.

Джерелоhttp://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1589806