Кольорові перегони

На початку лютого, після того як вщухли перші враження від скасування закупівель комунальних послуг на конкурсній основі, робота комітетів з конкурсних торгів пожвавилася, а увага, нарешті, повністю приділилася іншим - не менш важливим, проте тимчасово відсунутим на задній план – предметам закупівлі. До числа активних закупівельників долучився і Київський вагоноремонтний завод. На порядку денному стояла закупівля лакофарбової продукції. Чим пахнуть ці закупівлі, вирішили перевірити медіа-вартові.
Незважаючи на те, що процедура розкриття була призначена на другу половину дня і комітет з конкурсних торгів аж ніяк не мав проспати її початок, засідання розпочалося із затримкою: 10 хвилин часу пішло на з’ясування поточних питань та мандрування коридорами підприємства.
Зібратися у повному складі комітет з конкурсних торгів не зміг, тому процедура розкриття проводилася робочою групою.
Варто зауважити, що замовником було обрано не таку уже й розповсюджену на теренах України процедуру закупівлі – попередню кваліфікацію учасників. Проте медіа-вартових зацікавила саме друга частина, тому на розкритті зустрілися представники замовника, учасники, котрі пройшли попередній кваліфікаційний відбір, та кореспонденти ІБ «Редукціон».
Чи то через хвилювання з нагоди такого масового заходу, чи то за «доброю» традицією, комітет з конкурсних торгів вирішив надавати інформацію порціонно. І хоча загальні відомості про усіх п’ятьох учасників присутні почули, проте якість складання пропозицій залишилася для всіх таємницею. Ні, звичайно, процедура розкриття і не передбачає докладного вивчення поданих документів, проте хоча б перевірити їхню наявність робоча група повинна була. Питання комплектності поданих пропозицій так і залишилося загадкою цього розкриття, адже навіть на безпосередні питання учасників конкурсних перегонів робоча група відмовчувалася, прикриваючись нібито статтями закону, де нічого не сказано про перевірку документів на цьому етапі. Відстоювати право на отримання інформації завзято взявся один з учасників – представник ТОВ ЗІП з м. Дніпродзержинська. Він намагався пояснити головуючому Олексію Костенку, що не претендує на отримання якоїсь таємної або закритої інформації, а лише хоче з’ясувати, чи впоралися його конкуренти хоча б формально із складанням своїх пропозицій.
З цього моменту атмосфера з робочої перетворилася на напружену. Така обізнаність учасника та намагання відстояти свої права, вочевидь, не дуже сподобалися робочій групі, тому на всі інші питання лунала одна-єдина відповідь: «Ми все зробимо, але буде це пізніше». Що саме «буде зроблено» та коли «пізніше» працівники замовника так і не пояснили.
Такий перебіг процедури розкриття викликав цілком слушне питання «з гірчинкою». Представник ТОВ ЗІП поцікавився про доцільність підписування протоколу розкриття за умов, коли робоча група залишається байдужою до законних зауважень учасників та вчиняє все на власний розсуд. Сперечатися пан Костенко не став і повідомив, що вмовляти нікого не збирається. Останньою краплею у чаші терпіння учасників стала позиція головуючого щодо розуміння формальної перевірки документів: за його словами, наявність необхідних паперів перевіряється… математично! Якщо кількість папірців у пропозиції відповідає кількості документів, що вимагалися для подання – вона відповідає формальним вимогам. За такою логікою подавати можна було б і чисті листочки…
Результатом процедури розкриття став зіпсований настрій учасників та три зауваження у протоколі розкриття. Представнику ТОВ ЗІП довелося і за це право поборотися, бо робоча група не так уже й хотіла ознайомитися із його незадоволенням. Зауважень, напевно, могло б бути і більше, адже одного учасника взагалі позбавили права залишити автограф у документі. Справа в тому, що під час процедури розкриття він вирішував телефоном поточні питання, тож у робочій комісії йому порадили і далі спілкуватися у справах і протокол не надали. Звичайно, з точки зору правил етикету, поведінка учасника теж була далека від досконалості, адже медіа-вартові вже неодноразово спостерігали ситуації, коли телефонні переговори негативно впливали на перебіг процедури в цілому, проте ніхто не надавав права робочій групі заправляти долею учасників і виступати карателем.
Як вбачається, на шляху до встановлення справедливості учасникам доведеться подолати ще чимало перепон. Від цієї процедури у багатьох осіб залишилося не надто приємне враження, чимось неприємним пахла ця закупівля.

Медіа-варта з Києва