Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року
Інформаційний бюлетень «Редукціон» № 9-10-11 (139-140-141) — жовтень, листопад, грудень 2017 року


 



 


Відсутність Моніторингу державних закупівель з боку Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, це



Новий закон, новий директор, старі порушення
Останнім часом, особливо у світлі підготовки Харкова до Євро-2012, велику увагу не байдужих громадян та преси прикуто до подій, що розгортаються навколо Центрального парку культури та відпочинку ім. М.Горького. Та залишивши скандальні моменти позаду, медіа-вартові вирішили долучитися до держзакупівельного життя комунального підприємства, тим паче, що не так давно змінилося його керівництво. Та, вочевидь, і закупівельне повсякдення проходить не так уже й гладенько.
Перші кроки на шляху до проведення процедури розкриття пропозицій конкурсних торгів на закупівлю послуг з надання кредиту інших (фінансових послуг з надання довгострокового кредиту у вигляді невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії) 20000000 євро (еквівалент у гривні): у євро – 12500000 євро, у гривні – еквівалент 7500000 євро були мало не ідеальними. Безмежно доброзичливі представники замовника, зручна зала для проведення процедури та пунктуальність членів комітету приємно вражали. Звіривши усі наявні у приміщенні годинники комітет став до процедури. Відчувалося, що голова комітету, новоспечений директор комунального закладу Дмитро Поздєєв непогано орієнтується у держзакупівельному законодавстві, проте відходити від сценарію процедури побоюється: заздалегідь розписавши усе, що має виголосити, на чернетці, він жодного разу не відступив від «печатного слова» і не додав інформації від себе.
Розкриття проходила у затишній камерній обстановці, а гостинність комітету не знала меж. Мабуть, саме через побоювання образити недовірою присутніх на розкритті гостей – представника одного з учасників та кореспондента – документів, які б підтверджували право присутніх долучитися до святої святих держзакупівельного процесу, так і не запитали.
Роботи того дня у комітету було не так уже й багато, адже позмагатися у цих конкурсних торгах зголосилися лише три учасники: ПАТ «Промінвестбанк» з Києва, ПАТ «Приватбанк» з Дніпропетровська та харківський банк «Золоті ворота». За ціновим показником найбільш вигідну пропозицію вніс «Промінвестбанк», який виставив комісійну винагороду у розмірі 0%. Слід зауважити, що усі три учасники запропонували однаковісінькі умови щодо річних відсоткових ставок у гривні та євро, а от розмір комісійної винагороди коливався у межах від 0 до 2%.
Перевірка документів та нудні цифри, вочевидь, аж ніяк не додавали ентузіазму членам комітету з конкурсних торгів, які вже після першої пропозиції відверто занудилися та навіть зазначили, що процедура якась невесела, тай обідня перерва уже не за горами.
Непереливки було лише секретарю комітету: як виявилося, у цьому комунальному закладі за доброю традицією переклали усю паперову роботу на її тендітні жіночі плечі. У цій ситуації було б не дивним, якби вона через заклопотаність припустилася якоїсь помилки. У результаті так і сталося. Коли усі конверти було розкрито, документи перевірено та виголошено необхідну інформацію… у процедурі розкриття несподівано поставили жирнесеньку крапку.
У черговий раз, наступаючи на ті самі граблі, про ведення протоколу розкриття майже забули. Ні, у природі він існував: старанна секретар комітету записувала усю інформацію щодо вмісту конвертів із пропозиціями та запропонованих цін. Проте обідня перерва та тепле сонечко так і манили до себе, тож підписів у протоколі розкриття не залишив жоден із членів комітету. Дивнішим за все було ставлення до цього учасника. Здавалося б, що людина, яка зацікавлена у перемозі та завітала на процедуру розкриття, аби пересвідчитися, що права та законні інтереси не порушуються,у першу чергу має виявляти ініціативу. Ба ні. Цей ляп комітету не збентежив мовчазного учасника і він навіть не подав запит на отримання протоколу розкриття. Спитати причини такого байдужого ставлення до заповнення протоколу не було в кого: члени комітету з конкурсних торгів розчинилися у повітрі, поспішаючи якомога ефективніше використати вільну від роботи обідню годину. Вочевидь, пунктуальність у комунальному закладі і справді не знає меж.
Медіа-варта з Харкова