ПРАКТИКУМ. КОНСУЛЬТАЦІЇ

Електронні закупівлі: засади побудови в Україні.
Міжнародний досвід побудови системи електронних держзакупівель
Механізм електронних закупівель як складова системи державних закупівель має такі інструменти: електронні реверсивні аукціони, електронні каталоги, електронні торговельні місця та системи, які іноді називають «електронні закупівлі». Розрахунки замовника і постачальника товарів відтворюються в електронному вигляді через зв’язки між закупівельною системою та системами фінансового управління (казначейською службою).

Закон України «Про здійснення державних закупівель» на сьогодні, є напевно, найчастіше змінюваним нормативно-правовим актом України. З дня його прийняття він вже 23 рази змінювався. Практично в кожному Законі, яким вносяться зміни додаються виключення, при яких норми Закону України «Про здійснення державних закупівель» (надалі-Закон) не застосовуються. За прогнозами експертів скоро виключень буде більше, аніж правил. У нашій статі пропонуємо розглянути зведену інформацію щодо товарів, робіт і послуг, дія Закону на які не розповсюджується.

Нарешті наблизитися до досвіду розвинених країн допомогли зміни у Закон України «Про здійснення державних закупівель», які були внесені законом від 07.06.2012 №4917-VI. Йдеться про процедуру електронного реверсивного аукціону (далі –ЕРА). Адже саме ця процедура ґрунтується на принципах, за якими працюють ринкові економіки розвинених країн. Процедура електронного реверсивного аукціону –процедура закупівлі в електронній формі, яка передбачає проведення відкритих торгів у формі аукціону за методом зниження ціни договору (лота), проведення якої забезпечується оператором електронного майданчика на сайті в мережі Інтернет у режимі «он-лайн», з використанням електронного цифрового підпису. Отже, спробуємо розібратися з цією процедурою більш детально, розглянувши основні етапи її проведення.

Нові можливості надаються замовникам при закупівлі товарів та послуг за рамковими угодами. Ця новація Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року №2289-VІ (далі – Закон) чимось нагадує закупівлю на засадах координації. Усі труднощі конкурентного відбору учасників повинен долати генеральний замовник, а функціями замовника є підписання договору з переможцем.

Боротьба за конкуренцію під час проведення конкурсів у сфері держзакупівель призводить до істотної деформації ефективності закупівель на етапах планування і виконання контрактів. Практично усі моделі держзакупівель мають свої недоліки, проте найменше їх у державній (федеральній) контрактній системі (ФКС), для якої головною метою є реалізація єдиного циклу планування державних потреб, розміщення замовлень і виконання державних контрактів.

На сьогодні найменшим попитом серед процедур конкурсних торгів відповідно до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року №2289-VІ (далі – Закон) користується процедура двоступеневих торгів.

З початком періоду відпусток активізувалася діяльність українських депутатів та на світ з’явився новий Закон України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» №4485-VІ від 24.05.2012 року (далі –Закон). Довгоочікуваний документ приніс із собою нові зміни в сфері державних закупівель товарів, робіт і послуг та нові запитання.
 

Зприйняттям Закону України «Про здійснення державних закупівель» №2289-VIвід 01.06.2010 року в редакції від 02.10.2011 р. з’явилася нова можливість для замовників торгів. Можливість брати участь у закупівлі в одного учасника та при цьому не уникати оспіваної конкуренції. Цю можливість надає пп.6 п.2 ст.39, який пропонує закупівлю товарів на товарних біржах.

Останнім часом серед замовників зросла популярність закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 №2289-VІ (далі Закон) шляхом застосування процедури закупівлі в одного учасника. Взагалі-то, вона повинна використовуватись як виняток. Проте будь-який виняток має свої правила. Розглянемо особливості процедури закупівлі в одного учасника з огляду на практичний досвід.

Доволі складна тема щодо розрахунків при здійсненні державних закупівель завжди з цікавістю сприймалась закупівельниками. Тому, враховуючи часті зміни законодавства, пропонується розглянути особливості таких розрахунків.

Коли замовник торгів готується до проведення процедури, а учасник торгів бере участь у ній, перемагає та укладає договір з замовником, обидві сторони перебувають під ковпаком різних видів ризиків, які можуть зашкодити реалізації їхніх інтересів. У цьому можна пересвідчитись, аналізуючи досвід проведення процедур за попередніми нормативно-правовими актами та чинним законодавством з питань закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти.  

Довгоочікуване завершення конкурсних торгів у вигляді укладання договору з переможцем - не останній етап випробувань для замовників. Перший етап - провести торги, що є виснажливим процесом, другий - зареєструвати укладений договір про закупівлю в органах Державного казначейства України.

На сучасному етапі розвитку економіки першочергового значення набувають питання обґрунтування планування витрачання державних коштів на придбання товарів, робіт і послуг відповідно до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 №2289-VІ (далі - Закон). Для аналізу та оцінювання існуючої практики планування витрат державних коштів на закупівлю слід розглянути стадії планування державних закупівель.

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ВІДКРИТИХ ТОРГІВ згідно із Законом України №2289–VІ «Про здійснення державних закупівель» (далі - Закон)

Здійснення закупівлі – довгий та часом аж надто складний процес. Проте все ще нічого, коли працюєш та продираєшся крізь хитросплетіння законодавства у рідному, знайомому, дружньо налаштованому колективі. А от коли справа доходить до приходу гостей – людей зі сторони, – які до того ж можуть вплинути на перебіг усієї процедури, - тут уже стає непереливки.

 Бюджетні установи, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету, фінансуються через органи Державного казначейства, яким в установах Національного банку та уповноважених установах комерційних банків відкриваються єдині казначейські рахунки. У перспективі органи Державного казначейства виконуватимуть функції бюджетного банку.

Загальновідомо, що головними інструментами впливу на кваліфікаційний відсів учасників у конкурсних торгах виступають забезпечення пропозиції конкурсних торгів та забезпечення виконання договору про закупівлю. З одного боку, це захист замовника від отримання у складі пропозицій конкурсних торгів недостовірної інформації, а з другого - інструмент забезпечення виконання договірних зобов'язань з боку переможця конкурсних торгів, зокрема таких як дотримання якісних показників предмету закупівлі, строків поставки, цінової політики. Усі інші вимоги документації конкурсних торгів учасникам підтвердити значно легше, адже вони не тягнуть за собою фінансових витрат.

Проведення торгів завжди пов'язане з певним фінансовим ризиком. Адже їхня організація вимагає фінансових вкладень, замовник розраховує на укладення угоди, а здобувач, який переміг у торгах, може ухилитися від підписання договору.

Здійснення капітального та поточного ремонтів — болюче питання для всіх державних установ, підприємств та організацій. Наявність коштів не знімає всіх проблем, оскільки стикаєшься знедосконалістюнормативно-правової бази у сфері закупівліремонтів. Кожна з процедур закупівліробіт та послугза державнікоштивимагає глибоких знань. Особливо це стосується поточногота капітальногоремонтів.

Переконувати когось у значущості ролі Державного казначейства України потреби, напевно, немає. Жодна копійка не має залишити рахунок організації, який відкритий в органі ДКУ, без ретельної перевірки. Що стосується закупівель за державні кошти, які перевищують межі, встановлені Законом України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон) та проведених із застосуванням відповідних процедур, контроль значно підсилюється.

Як часто, прочитавши про якесь гучне та сенсаційне викриття, ми - пересічні громадяни – схвильовані й вражені, жахаємося нахабству чиновників чи можновладців і дивуємося сміливій і вкрай небезпечній(!) відвертості автора публікації. Щоправда, знавці запевняють: не все то сенсація, що її за таку намагаються видати, й не всякий той правдолюб, що себе таким позиціонує.